IMG 8915 БЛОГ ПЕТРА ОЛАРА

Український кінорежисер, журналіст, поет, член Національної спілки журналістів України, міжнародної федерації журналістів (IFJ).

Лауреат премії К.Чюрльоніса та премії ЕКСЕЛЬСІОР( Італія), в галузі кіно за 1997 рік.

Моє кредо і камертон на кожен день: Посміхатись СОНЦЮ... щоранку вчасно будити його.. Вмиватись РОСОЮ... справжньою і чистою... і обовязково чистими руками прикрашати СВІТ... ЛЮБОВ"Ю... ДОБРОМ... і РАДІСТЮ...

Анна Дущак - Вам нагадаю про себе віршами...

 

"Слід на Землі" фільм Петра Олара - діалог з поетесою Анною Дущак, яка вже майже 10 років за межою вічності. Жила скромно, писала серцем, а слід на Землі залишила достойний. В її книгах навічно квітне Дивоквітом любові , а бещсмертний віслів: "Я не слабка, я просто жінка ..." став образом її диття і війшов не тільки в поетичну спадщину, Анна війшла в наші серця а образи з їїх пісень та віршів живуть в наших дущах.

Детальніше...

Боги, які живуть в Україні впродовж багатьох тисячоліть

Фільм "Забуті Боги" ми з сітлої пам'яті Альгімантасом Відугілісом задумали в Москві як цикл фільмів про те що підсвідомо передають з поколінгня в покоління.

АНАТОЛІЙ ТОМКІВ: Фокусую слово на деталях та любові до рідного краю

 Анатолія  знав давно, наші життєві паралелі пересікались не раз. Добре знав його батька Миколу Михайловича, вчителя і директора Ростоцької  щколи, яка так допомагала знімальній групі "Білий птах з чорною відзнакою" надали нам житло в інтернаті, бо було літо, а ще проявляв директор увагу до кожнього члена групи, я відчув це і на собі. А з Анатолієм якось тоді, майже моїм ровесником не запам'яталось. По життю, бачились рідко, бо мої довколосвітні подорожі не часто проходили через його рідне і мені близьке село Розтоки на Буковині. А ось вчора, зустрілись на храмі села, на 520-х роковинах згадки про це вічне і магічне село, яке з певною закономірністю народжує геніальні твори, а також відкриває світу геніїв. Анатолій, вчора подарував мені з автографом, свою нову книгу, а потім майде добу ми провели разом. Надіюсь, що сьогодні він, або його мила дружина з чарівним професійно поставленим голосом прочитають для радіо " Українська хвиля з Європи" неперевершені новели Анатолія Томківа.

Детальніше...

Анатолій Томків : Буковинські новели: "Не має лисого", "Храму не буде", "Хто пацив-той знає" читає автор.

https://www.mixcloud.com/radiobuk/анатолій-томків-буковинські-новели-не-має-лисого-храму-не-буде-хто-пацив-той-знаєчитає-ав/

Анато́лій Микола́йович Томків (народився 1 січня 1954 у селі Конятин Путильського району Чернівецької області) — український письменник і журналіст, член НСЖУ.

Є автором численних нарисів, новел, шкіців та психологічних замальовок: «Без проблем», «Храму не буде», «Порядок», «Третя сила» та інші. Його авторською жанрологічною інновацією є мікрокіносценарії. Оповідь у творі ведеться за фільмографічним принципом. Працює над ритмічною організацією тексту і звукописом, що забезпечує легкість читання і декламативного виконання. Тому кожна з робіт уже орієнтована на сцену, виконання — Анатолій Томків майстерно виконує як короткі шкіци, так і новели та оповідання.

Працює на стику журналістики, публіцистики та історико-біографічної прози.

Іван Нагірняк - Відомий та невідкритий нами у майстерності слова

 

САД УТІХИ І БОЛЮ

Написано за реальними подіями одного з сіл Північної Бессарабії

Сад – насолода, він забуття, заспокоєння, влада.    Він позбавляє душу від тісняви нудьги.  Дарує міцність тілу, зір до себе вабить.  Він повнотою щастя обдаровує труд. І садоводу примножує радощі.

Асменій

Досвіток ще й не заглядав у вікно, а Василинин сон давно розвіявся по кутках. Лежала нишком, аби не розбудити Марійку на лежанці та Петрика на печі, і розмотувала мереживо думок, а той клубок з кожним днем набухав, відганяв спокій, викликав головний біль.

Детальніше...

Дочірні категорії