Український кінорежисер, журналіст, поет, член Національної спілки журналістів України, міжнародної федерації журналістів (IFJ).
Лауреат премії К.Чюрльоніса та премії ЕКСЕЛЬСІОР( Італія), в галузі кіно за 1997 рік.
Моє кредо і камертон на кожен день: Посміхатись СОНЦЮ... щоранку вчасно будити його.. Вмиватись РОСОЮ... справжньою і чистою... і обовязково чистими руками прикрашати СВІТ... ЛЮБОВ"Ю... ДОБРОМ... і РАДІСТЮ...
Музичне мистецтво, як одна з форм суспільної свідомості, зберігає у собі глибинні багатовікові процеси формування етнокультурного простору. Оригінальність історичних (асимілятивних), фольклорних та ментальних особливостей, відображається музичною лексикою, ладо-гармонічними, метро-ритмічними утвореннями, особливостями інструментального тембру (етнофонізм) та специфікою вокального співу.
Винищували кращих українців комуно-московити і тепер цей терор не припинився. А наші прислужники живуть, і навіть дехто стає кумом Путіна, керують партіями,”обираються” народними депутатами, бо бидло і нелюдь за них голосує. Керують партіями і засобами інформації рабіновичі, мертвечуки, вілкули, кернеси(земля йому каменюками і скловатою). А що ж ми, українці? Чому кати спокійно вчиняють злочини? Чи не тому, що розучились ми карати зло? Хай цей фільм змусить нас зрозуміти, що непокарана зло породжує ще більше горя.
Іван Миколайчук – кінозірка 60-70-х років, тоді майже жоден фільм не обходився без його участі. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи і незіграні ролі та незняті фільми.
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком, натхненником повернення до власного коріння. А нині декомунізований провулок Ярослава Галана у Полтаві перейменували на його честь. Для української нації він – творець безсмертного образу позитивного героя, який протягом тривалого часу пробуджував національний дух.
Кілька кроків Народжений Микола Руденко 19 грудня 1920 року в селищі Юр'ївка на Луганщині. Рано осиротів, бо батько загинув у шахті. Ще хлопцем йому поцілили камінцем в око. Осліп на ліве око. Приховав це і пішов в армію. Під Ленінградом в 1941 р. розривною кулею йому побило хребет і таз. Рік його збирали. Потім був політруком у госпіталі. У 1949 році став парторгом у Спілці письменників України (СПУ). Вірний сталінець. Вимагали вичищати євреїв-космополітів. Опирався. Врятував Іллю Стебуна, який згодом на суді свідчив проти Руденка. Але за вказівкою Лазаря Кагановича нападав на Максима Рильського, звинувачуючи його в націоналізмі. Але таки прозрів і став свідомим українцем. НАМАГАЮЧИСЬ врятувати СРСР, дослідив КАПІТАЛ Маркса. У 1972-74 рр написав наукову працю ЕНЕРГІЯ ПРОГРЕСУ.
З присвятою:УКРАЇНСЬКИМ ПРОРОКАМ, МЕРТВИМ, ЖИВИМ І НЕНАРОДЖЕНИМ і одному лікарю ЛЕОНІДУ ТКАЧУКУ,який тоді мене рятував а сьогодні він за межою вічності.
Вірші, роздуми, ідеї та режисерські сценарії
АРАТТА Київ 2008 Слово до читача:
Ми можемо жити без багатьох речей, а те що всіх нас єднає і без чого нема життя навіть в штучному Раю – це серце. Його відчуваєш в миті болю, радості та кохання. Воно має особливий стан, що вимірюється секундами.