САД УТІХИ І БОЛЮ
Написано за реальними подіями одного з сіл Північної Бессарабії
Сад – насолода, він забуття, заспокоєння, влада. Він позбавляє душу від тісняви нудьги. Дарує міцність тілу, зір до себе вабить. Він повнотою щастя обдаровує труд. І садоводу примножує радощі.
Асменій
Досвіток ще й не заглядав у вікно, а Василинин сон давно розвіявся по кутках. Лежала нишком, аби не розбудити Марійку на лежанці та Петрика на печі, і розмотувала мереживо думок, а той клубок з кожним днем набухав, відганяв спокій, викликав головний біль.