Нові видання

 

Лунає сміх козацький, неповторний 

з уст кошового запорозького Ребра

 Лунає сміх козацький, неповторний з уст кошового запорозького РебраПилип ЮРИК

Стався новий вибух реготу запорожців - в одному з київських видавництв ("ФОП Стебеляк О.М.") побачив світ солідний том "Козацькі жарти" в чудовому оформленні художників Софії Григор’ян і Людмили Лук’яненко. У 16-ти розділах книги висвітлюються різні грані бурхливого життя-буття наших славних предків - звичайно, крізь призму сміху. Це - воістину феєрверк іскрометних козацьких дотепів і оптимізму, бо, за переконанням автора - Петра Ребра - саме на цих крилах Україна лине в майбуття. Більше того: "Якщо Запоріжжя жартує, Вкраїні і чорт не страшний", - запевняє він.
Як відомо, потомствений запоріжець, один із найпопулярніших нинішніх сміхотерапевтів Петро Ребро вже багато років "спеціалізується" на козацькому гуморі. Свого часу в літературу його благословили класики вітчизняного красного письменства Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, а також батько українського гумору Остап Вишня, який особливо захоплювався колоритним "козацьким" прізвищем поета. Очевидно, під їхнім впливом Петро Ребро ще в першій своїй збірці "Заспів", звертаючись до славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького, питав: "Чи не ти йому прізвище дав, пам’ятаєш, коли з шляхтою в битві ребро він собі поламав?" 

 

Детальніше...

Микола БІЛОКОПИТОВ


Як передали ЗМІ, до 100 днів президентства Януковича в райцентрі Кременна, що на Луганщині, якийсь вихователь написав пісеньку «Дядя Вітя» і змусив п’ятирічних малюків у Будинку дитячої творчості співати її. Власне, текст пісеньки до непристойності примітивний, а головний акцент міститься у словах «Дядя Витя Янукович – умный президент…». При цьому доказів «умности» президента в тексті немає. 


Оскільки ми живемо в час розгулу демократії, то ніхто нікому не забороняє писати що хочеш, як хочеш (або можеш) і про кого хочеш. Утім зауважимо, що про президента України годилось би писати державною мовою. До того ж, діткам корисно було б знати діяння всіх президентів доби нашої, так би мовити, напівнезалежності. Спробуємо зробити свій посильний і, сміємо сподіватися, об’єктивний внесок в оспівування новітніх вождів за їхніми заслугами. Діткам до 18 років співати нижченаведену пісеньку категорично не рекомендуємо.

 

Детальніше...

Звичаї та обряди

 

Не бійся, Купало! Не все ще пропало!

 

Пилип ЮРИК, Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ (фото)

 

На багатьох телеканалах нещодавно показали паломництво до Стоунхенджу в день літнього сонцестояння. Йшли туди потомки друїдів, неоязичники, християни, просто зіваки. Бо чітко знають англійці - саме цього дня сонце має найкращу енергію, особливо при заході та сході. Британці свято бережуть давні звичаї й традиції своїх предків. 

Праукраїнці ж колись, у найдовший день літа, відзначали свято Купала, яке пізніше, через кілька тисячоліть, стало християнським Івана Купала й святкується за юліанським календарем сьомого липня. Цьому народному празнику пощастило більше, ніж іншим – він описаний у багатьох історичних джерелах, збереглися й прадавні обрядові купальські пісні. 

Сонце на Купала знаходиться в найвищій точці (в куполі). Колись Леонід Якубович у програмі “Поле чудес” запитував, що означало слово Купало в давньоруській мові. Відповідь була “жар”. Хоча більшість дослідників сходяться на тому, що походить воно із санскриту, де означає “коло паляще”.  

Детальніше...

Незабутні


Окрилений чудовими піснями, Назарій сам писав вірші й полюбляв грати в більярд

 

Віра СЕРЕДА


Назарій Яремчу30 червня минає 15 років, як перестало битися серце прекрасної людини, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Назарія Яремчука. Митця пам’ятають у різних куточках України й далеко за її межами.

Люди творчі часто пишуть вірші для душі, просто «для себе». Саме поезія може висловити найсокровенніше, найпотаємніше. До таких духовно багатих натур належить і незабутній Назарій Яремчук.

 

Детальніше...

Ірина Гресик

Центр Всесвіту в її картинах 


Віра СЕРЕДА

 

                                                                                                                                                                                                                          Центр світу в давнину уявляли жовтим або золотим: це символ вічного вогню, в який усе повертається і з якого все походить. Із координатами Світового дерева пов’язані не лише основні небесні символи, але й кольори.

(„Українська міфологія”, Київ, „Либідь”, 2002, с.472). 

 

Художниця Ірина ГресикІрина Гресик – представниця сучасного українського образотворчого мистецтва, яка майстерно втілює в своїх роботах цілісну систему візуальних знаків і символів, котрими послуговуються в різних образотворчих техніках і жанрах. Як усіх своїх світлих богів наші далекі пращури наділили золотими атрибутами, так і в більшості робіт художниці переважає золотисто-жовта оптимістична гама кольорів.

Закінчила Ірина Дніпропетровське художнє училище, Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва.

Заслужений художник України (2006)

Детальніше...

ТАМАРА СЕВЕРНЮК:

«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»


«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»Віра СЕРЕДА

Нещодавно книгозбірні центральної бібліотечної системи для дорослих Запоріжжя, Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені Горького й бібліотека Запорізького національного університету отримали в подарунок від буковинської поетеси, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки письменників України Тамари Севернюк близько двох десятків примірників її книжок. Серед них видані нещодавно поетично-сповідальне освідчення «Музика чорної вишні» й книга до 600-річчя Чернівців «О, Чернівці, оаза дивини...» (Чернівці, «Золоті литаври», відповідно – 2009 і 2008), а також декілька книжок минулих років – твори для дітей середнього й старшого віку «Чисте світло», поезії «І що розп’яте – долюблю» (Чернівці, «Букрек», відповідно – 2005, 2007), «И незачем таиться, и нечего таить…» (Лірика 1974-2004. - Одеса, «Астропринт», 2005), «Зблиски» (Чернівці, 2005), «Дотик безсмертника…» (Поезії. Сторінки щоденників. - Чернівці. 2003), «Спокуса білої пустелі» (Сторінки життя. Поезія. Бібліографія. Архіви. – Чернівці, 2001).

 

Детальніше...