Дата

Віра СЕРЕДА

30 листопада талановитому співакові й справжньому українцю, Громадянину з великої літери, послу української пісні за кордоном, народному артистові України, лауреату Шевченківської премії, незабутньому Назарію Яремчуку виповнилося б 59. П’ятнадцять років тому в розквіті таланту обірвалося його життя, та й досі лине з радіоефіру його голос, звучать у його виконанні прекрасні пісні. Назарія пам’ятають не лише у великих містах, бо до останнього подиху не цурався він сіл і селищ, де бував з концертами. Пам’ятає його запорізька земля. Він живий у наших серцях. 

Авторові фільму «В бій ідуть тільки «старики» виповнилося б 80

Олександр ЄМЕЦЬ

Спочатку була військова служба. Одразу після закінчення Пологівської середньої школи №75 (місто Пологи Запорізької області) Олександр вступає до Дніпропетровського зенітно-артилерійського училища, яке потім уже закінчував у Томську. Далі - майже три роки служби на Далекому Сході командиром взводу. Звідти був направлений у Корею під час воєнного конфлікту, що, мабуть, і стало причиною назавжди кинути воєнщину.

Та саме під час служби у війську в Олександра Сацького розвинулися літературні інтереси й здібності до самостійної творчості. Тож не випадково, що відразу після демобілізації він вирішив вступати до Дніпропетровського університету. Але ця спроба виявилася невдалою. Та після річної серйозної підготовки Олександр Сацький стає студентом Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Василь ФЕДИНА,
член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник культури України

Першого листопада відомому українському поетові, нашому землякові, колишньому працівникові газети «Запорізька правда» Миколі Хомичу Лиходіду виповнилося б 70 років.

ЗАРОБІТЧАНИ

Фахівці трьох інститутів
Рік трудили руки,
Щоб на Місяці колись
Зеленіли луки.

В результаті тої муки
Вируша в політ
Чудо техніки й науки -
Міжпланетний зореліт.

Екіпаж скомплектували
Лиш з американців,
Звісна річ, у склад включили
Й бувших африканців.

Там, де чути запах грошей,
Всім відомо нам,
Має бути в екіпажі
Хоч один Абрам!

Супермени-космонавти
До пригод охочі
Місяць зрять в ілюмінатор
На власнії очі.

Покрутились. Вдало сіли.
Одягли скафандри.
Та й подибали назовні
У дослідні мандри.

Тільки вийшли, роздивились –
Як вкопані стали,
Лиш роти пороззявляли,
Мало не упали.

Бачать: хлопці в вишиванках
На добрім вогні
Щось готують на сніданок
В міднім казані.

Десь із кратера лунає:
«Ой козак гуляє…»
А вусань із «оселедцем»
Сало нарізає.

Першим, як завжди буває,
Озвався Абрам:
– Хто ви? Люди? – Він питає, –
Що це за обман?

– Як то, хто? Ми – українці!
Всім відомо звідки.
Дожилися, мусим їздить
В світ на заробітки.

– Що на Місяць? – Аж Абраму
Мову відібрало,
Космонавтам-суперменам
Моторошно стало.

– Якщо ми сюди забрались, –
Вусань блимнув оком, –
То вже, певно, не на місяць –
Десь так на півроку.

Мистецтво

Олександр ЄМЕЦЬ

Нещодавно у Пологах відбулися культурно-мистецькі заходи до Дня міста. Серед творчих здобутків майстрів нашого краю були також представлені роботи учнів Школи мистецтв. Кожна з представлених на виставці картин мала одну спільну особливість – зупиняти на собі увагу. Утім, була тут одна акварельна робота, яка, мабуть, привернула не лише мою увагу. Це картина Альони Курілець «Україна». Не знаю кого як, але мене ця робота особливо схвилювала, можливо, ще й тому, що в той момент, коли знайомивсь із творчим доробком юних художників, із динаміків над міською площею лунала пісня «Моя Україна» у виконання Каті Бужинської. Зрозуміло, що під такий супровід залишатися байдужим було просто неможливо.