ГОЛОДОМОР ТРИДЦЯТИХ

МОЛИСЬ, МАРІЄ!..

 
Микола ЛИТВИН, кобзар, письменник

Я народився в селі Федорівка Новоукраїнського (тепер Добровеличківський) району 4 березня 1943 року. А батьки мої родом із сусіднього села Піщаний Брід, відомого тим, що в ньому народилася дружина Нестора Махна Галина Кузьменко, моя родичка по маминій лінії. Це вона допомогла вижити моїм батькам у тридцять третьому, висилаючи їм із Парижа пакунки. Що було в тих пакунках, батьки не знали, бо їм видавали навзамін продукти. Писала Галина Кузьменко-Махно й листи. Але батько складав їх, не розпечатавши, за образи. І це його врятувало. Листи енкаведисти конфіскували, а батькові дали спокій...

Батьки боялися розповідати нам, своїм дітям, про Голодомор 33-го. Бо лише за натяк про нього людину арештовували, й вона зникала в нетрях ГУЛАГу на довгі роки, або навіки.

 

Детальніше...

БАНДЕРА - ВОРОГ ОКУПАНТІВ


Гітлерівці вважали Бандеру й бандерівців найнебезпечнішими ворогами...


Сергій ПЛАЧИНДА

І се засвідчує „Секретна німецька інструкція стосовно України", розповсюджена серед окупаційних фашистських адміністрацій у листопаді 1942 року. Звернімо увагу на перший пункт сього документу: „Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани. Потенційно найнебезпечніші бандерівці. За всяку ціну знищити..." (Див. „Національні процеси в Україні", ч.2, 1997, с.335. Виокремлення моє. — С.П.).

 

Детальніше...

НОВІ КНИГИ

 

Віктор ЧАБАНЕНКО

«НАРОДОЗНАВЧІ РОБОТИ»


Віктор ЧАБАНЕНКО «НАРОДОЗНАВЧІ РОБОТИ»Віра СЕРЕДА

Нещодавно в Запоріжжі вийшла з друку збірка відомого запорізького вченого, професора, академіка Академії наук вищої школи, письменника, заслуженого діяча науки й техніки України Віктора Чабаненка «Народознавчі роботи». У неї ввійшли нариси, енциклопедичні статті, передмови, рецензії, відгуки та замітки, присвячені різним питанням українського народознавства. Видання розраховане на етнографів, фольклористів, літературознавців, істориків, викладачів-гуманітаріїв ВНЗ, учителів, учнів старших класів і студентів.

Детальніше...

ВОЛОДИМИРУ МАГАРУ – 110


«РОМАНТИК ХХ СТОЛІТТЯ»


Учора, 5 липня, театральна громадськість Запоріжжя зібралася в академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Володимира Магара на урочистий вечір «Романтик ХХ століття», щоб відзначити 110-річчя з дня народження видатного українського режисера й актора, народного артиста СРСР Володимира Магара.

 

Детальніше...

Ювілей

Володимиру Магару - 110


Віра СЕРЕДА

Володимир МАГАР
 5 липня виповнюється 110 років великому Майстру сцени, народному артисту Радянського Союзу Володимиру МАГАРУ. Він був засновником і протягом 35 років очолював Запорізький музично-драматичний театр, який сьогодні по праву носить його ім'я.

Вистави "Маруся Богуславка" Михайла Старицького, "Украдене щастя" Івана Франка, "Щорс" Юрія Дольд-Михайлика, "Богдан Хмельницький" Олександра Корнійчука, "Де тирса шуміла" Анатолія Шияна, "Майська ніч" Миколи Гоголя та інші, поставлені цим режисером, увійшли в золотий фонд театральної історії. А ще він був неперевершеним майстром масових сцен.
Детальніше...

Нові видання

 

Лунає сміх козацький, неповторний 

з уст кошового запорозького Ребра

 Лунає сміх козацький, неповторний з уст кошового запорозького РебраПилип ЮРИК

Стався новий вибух реготу запорожців - в одному з київських видавництв ("ФОП Стебеляк О.М.") побачив світ солідний том "Козацькі жарти" в чудовому оформленні художників Софії Григор’ян і Людмили Лук’яненко. У 16-ти розділах книги висвітлюються різні грані бурхливого життя-буття наших славних предків - звичайно, крізь призму сміху. Це - воістину феєрверк іскрометних козацьких дотепів і оптимізму, бо, за переконанням автора - Петра Ребра - саме на цих крилах Україна лине в майбуття. Більше того: "Якщо Запоріжжя жартує, Вкраїні і чорт не страшний", - запевняє він.
Як відомо, потомствений запоріжець, один із найпопулярніших нинішніх сміхотерапевтів Петро Ребро вже багато років "спеціалізується" на козацькому гуморі. Свого часу в літературу його благословили класики вітчизняного красного письменства Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, а також батько українського гумору Остап Вишня, який особливо захоплювався колоритним "козацьким" прізвищем поета. Очевидно, під їхнім впливом Петро Ребро ще в першій своїй збірці "Заспів", звертаючись до славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького, питав: "Чи не ти йому прізвище дав, пам’ятаєш, коли з шляхтою в битві ребро він собі поламав?" 

 

Детальніше...