Дебілізм


Чи буде в Запоріжжі пам’ятник катові всіх часів і народів?


Ідею таку просувають місцеві комуністи. 

«21 грудня ми встановимо пам’ятний знак на честь Сталіна. 9 травня наступного року поставимо його бюст. Рішення прийняте. Протести не допоможуть», – каже депутат Запорізької міської ради з фракції комуністів Олександр Зубчевський.

Націоналістична організація «Свобода» Олега Тягнибока застерігає, що не допустить «акту історичного вандалізму». А також вона гостро критикує міського голову Запоріжжя Євгена Карташова, який підтримує наміри комуністів. Націоналісти нагадали, що в рамках відзначення 76-х роковин Голодомору в Україні Карташов особисто засудив сталінський режим.

Голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух заявив журналістам на брифінгу, що ніякого пам’ятника Сталінові в Запоріжжі не буде.

І справді, минуло 130-річчя з дня народження кривавого вождя - пам`ятника йому ніхто не встановлював. 

 

Пам’яті Тетяни Мірошниченко

15 грудня 2009 року пішла з життя Тетяна Кузьмівна Мірошниченко, народна артистка України, актриса Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара. Сценічній діяльності Тетяна Мірошниченко присвятила понад півстоліття, зігравши понад 160 ролей. Тетяна Кузьмівна назавжди залишиться в нашій пам’яті як талановита і яскрава актриса, хороший педагог і знавець національної культури, активний громадський діяч і доброзичлива людина.

У Запоріжжя Тетяна Мірошниченко приїхала 1956 року на запрошення Володимира Магара, відтоді сцени музично-драматичного театру не покидала. Уже в перших ролях – Варі («Одна ніч» Бориса Горбатова), Людмили («Пізня любов» Олександра Островського), Тані («В пошуках радості» Віктора Розова) – виявився неабиякий талант молодої актриси. Наступні роботи актриси – Наталка Полтавка (однойменна п’єса Івана Котляревського), Маруся Богуславка (однойменна п’єса Михайла Старицького), Харитина – («Наймичка» Івана Карпенка-Карого) – відкрили високу професійність і велику силу внутрішнього світу артистки.

Детальніше...

Ніжний букет на фіолетовому тлі

Відкрилася персональна виставка члена Національної спілки художників України Надії Близнякової. Її основний фах - реставрація. Робота ця дуже копітка й довготривала. Проте Надія знаходить час для творчості, вона - постійна учасниця Всеукраїнського пленеру "Хортиця крізь віки", бере активну участь у житті Спілки. 2006 року відбулася її перша персональна виставка в Запоріжжі, яка потім помандрувала до Енергодара. Твори художниці "Травневий день", "Осінь. Букет", "Лютий", "Автопортрет", "Натюрморт із бузком", "Правий берег вночі" та інші зберігаються в Запорізькому художньому музеї.

Детальніше...

Вандалізм!

Б’ємо тривогу! 

 

"Поруйнуйте жертовники їхні...", 

або "християнсько-попівська" любов в урочищі Пристіни


Вадим ЛИТВИНОВ, різьбяр

Громада "Древо" Руського Православного Кола за домовленістю із Запорізьким лісництвом (Державний заказник "Пристіни") провела заходи з благоустрою території Заказника та облаштувала місце біля джерела і Панського (Синього) озера для паломництва й установила на цих місцях дерев’яні образи Руських Богів - Рода і Родани. Це – Запорізький район, урочище Пристіни, неподалік від села Григорівка.

 

 

Детальніше...

Пам'ять


Без костюмів Алли Дутковської важко уявити досягнення «Смерічки» та цілої плеяди співаків

Віра СЕРЕДА

Три десятиліття тому я їздила у Вижницю, щоб побачити «незрівнянний світ краси», оспіваний у пісні Левка Дутковського. Вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» та його солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук полонили тоді не лише піснями, але й казковими на той час сценічними костюмами. Лише згодом дізналася, що їхньою авторкою була заслужений діяч мистецтв України Алла Дутковська. У 70-80-ті роки саме вона диктувала моду на оригінальний український сценічний одяг, поєднуючи буковинське народне вбрання із сучасними ідеями та новаціями.

Детальніше...

Остап ВИШНЯ

 

У листопаді цього року – 120 літ із дня народження видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні

 

Остап Вишня і Запорізький край


Петро РЕБРО,
лауреат премії імені Остапа Вишні


Остап Вишня… Погодьтеся, шановні читачі чи товаришочки, як любив висловлюватися сам письменник: від одного цього імені у вас ясніє, світлішає на душі, і вона, як казав класик, росте вгору. Свого часу навіть недружні нам зарубіжні видання писали про Остапа Вишню як про найбільшого гумориста світу. Поготів він дорогий і любий нам, бо навіть за суворого більшовицького режиму веселив люд, не давав йому розучитися сміятися, впасти у безпросвітний песимізм. Кілька поколінь українців (та й хіба лише українців!) черпали з його творів наснагу і снагу, надію і віру. Веселий талант Остапа Вишні був воістину планетарним, то ж не дивно, що його одсвіти так часто падали на наш край - звеличували трудівників і випікали усякі "пережитки". Загалом же є всі підстави сказати, що великий сміхотворець жоден край не любив так міцно й ніжно, як Запорізький.

 

 

Детальніше...