Олег ЧОРНОГУЗ
Дорогі Українці!
Сьогодні нам знову кинули рукавичку. Кинули виклик у черговий раз у нашій історії. Нам знову нав'язують мову вчорашнього окупанта, новоявлені валуєви і муравйови. Ми сьогодні змушені прийняти цей страшний виклик і відповісти взаємністю: як ви з нами, так і ми з вами! Ми маємо вголос про це сказати перед усім цивілізованим світом: ви у себе , в Російській Федерації, забороняєте українську мову, українські організації, ми маємо про це заявити і в себе: як ви з нами, так ми і з вами.
Згадаймо трохи історію.1627 рік. Ми ще не були в союзі з Московією. Тільки наші книжки перетинали кордони у майбутню імперію, до майбутнього претендента на Третій Рим, як Московський князь Олексій Михайлович видав указ: українські книжки спалювати, як і видавців, і друкарів.
Звичайно, ми не азіати. І ми не гітлерівці і ми ніколи собі не дозволимо палити російські книжки, російські бібліотеки, як москалі це робили упродовж так званої нашої „дружби".
Так Московія народжувалася з маленького Московського улусу (1270 року) у велику імперію. З вогню народжувалися усі імперії. У вогні вони і вмирали! Така доля усіх імперій.
Відбулося пікетування Запорізькою «Просвітою» обласної держадміністрації. Захід пройшов досить напружено. Міліція застосувала силу для розгону просвітян, у дворах чергували загони «Беркуту» та спецпідрозділи, готові силою знести учасників мовного протесту з місця проведення. Голова ЗОО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Олег Ткаченко, організатор акції, прикував себе ланцюгами до металевого пандусу. До пана Олега приєднався просвітянин Святослав Щербина з п'ятирічним сином Орієм, які замотали себе ланцюгами в знак підтримки голови «Просвіти» та протестуючи проти свавілля антиукраїнської влади.
Люби Україну – або забирайся геть!