САВЧУК Микола

V. З ЖАРТІВЛИВИХ ОД

ОДА ВАРЕНИКОВІ

О ти, немов кача м'якенький,

Неначе гусочка біленький!

О ти, малесенька скульптуро!

Ти — символ, тістяна бандуро!

О ти, пшеничний наш гетьмане!

О ти, коханчику сметани!

О ти, із черевцем надутим,

В якому завжди мусять бути,

Як не картопля, то сирок,

Сливки чи вишні без кісток.

Так, як конвертам личать марки,

Тобі так само личать шкварки.

Тебе в неділю ліплять завше

Вкраїнки, в руки поплювавши.

Макітру вершну, наче віз

Кладуть чоловікам під ніс.

Ти без нітратів, діоксинів,

Наркотиків, холестеринів,

Ти не зачовганий пельмень,

І не тяжкий шашлик-огень.

О ти, що мчишся між кишками

Своїми теплими боками!

Китайці — з рисом, з пивом — німці,

З варениками — українці.

Без тебе ми — не мами діти,

А барани й космополіти.

Ти з нами по усіх світах,

Ти у поезії й піснях,

Ти — слава наше дотепер,

Живе Вкраїна й ти не вмер!

6 листопада 2000 р.

ОДА ПТАШЦІ

О ти, що пір'їноньки маєш яскраві!

О ти, що живеш в Українській державі!

О ти, що не пурхала в різних союзах!

О ти, що дітей не навчаєш у вузах!

О ти, що без візи у світ вилітаєш!

О ти, що без митниць додому влітаєш!

О ти, одномовноспівуча й двокрила!

О ти, з кого дерти податки несила!

О ти, що не хочеш ніколи зарплати!

О ти, що не хочеш машини і хати!

О ти, що на пиках нахабних і ситих

Свій послід без наслідків можеш лишити!

О ти, що співаєш у щасті й журбі!

Я заздрю тобі!

15 травня 2002 р.

ОДА САЛУ

О ти, що на ймення і прізвище Сало!

О ти, що недавно ще бігло й скакало!

О ти, що ще вчора і рохкало й рило,

Що хвостиком куцим бездумно крутило!

О ти, що іменник середнього роду!

О ти, що в харчах не утратило моду!

О ти, на долоню або на п'ять пальців,

О ти, що міняєшся в шкварках і в смальці!

Ти вуджене димом, топлене вогнем

І шкіркою вкрите неначе брилем!

О ти, без паперу білюський пломбір!

О ти, що на тобі зриває кіт зір!

Ти купане в солі, ти щедро солене!

О ти, поперчене і почасничене!

О ти, дуже давнє і вічно класичне!

О ти, найрідніше і патріотичне!

О ти, що спокійно лягаєш під ніж!

О ти, що людина від тебе сильніш!

Хтось бреше, що ти в нас є холестеринне,

Ти, бідне, у наших хворобах не винне!

О ти, що кохають тебе хлібороби,

Прем'єри й поети, свої і заброди!

О ти, що мені тебе мало і мало!

О, сало, мене ти навіки зассало!

Де Леніні стояв на міцнім п'єдесталі —

Поставимо, браття, шмат сала на салі.

І хто Президентом Вкраїни не стане —

Народ сало їстоньки не перестане!

24 липня 2004 р.

ОДА СІЛЬСЬКОМУ ТУАЛЕТОВІ

О ти, що з дощок необтесаних збитий!

О ти, що фанерою й шифером вкритий!

О ти, із засувками і защіпками!

О ти, що обліплений кінозірками!

О ти, що в шпаринах, неначе постріляний!

О ти, що вітрами достатньо провіяний!

О ти, що за клунею, мов сиротина!

О ти, що тебе не приймає хатина!

О ти, що вночі задалекий, холодний!

О ти, вседоступний, безплатний, народний!

О ти, найпростіша селянська спорудо!

О ти, філософсько-інтимная будо!

О ти, рятівниче зіпсованих шлунків!

Ти сейфе міндобрив — для поля дарунків!

О ти, нецікавих ґазет пожирачу!

О ти, сороміцьких тілес підглядачу!

О ти, капітально наповнений мухами!

О ти, що втішаєшся звуками-пуками!

О ти, що від сивої йдеш давнини!

Скидаю з поваги до тебе штани.