НА ЗБОРАХ
Голова Тиміш Нехлюй
Вів на зборах допит:
— Я питаю, хто писав
У газету допис?
Що уже, мовляв, зима
Лютая на носі,
А у нас корівники
У дірках і досі.
В холоднечу молодняк
Джаз та польку чеше...
Хто, запитую я вас,
Так безбожно бреше? —
Тут із зали обізвавсь
Тракторист Кебета:
— Ну, чого ви кричите?
Я писав в газету,
Голова аж побілів:
— Плітки сочиняєш?
Ти ж на фермі, дорогий,
Зроду не буваєш!
Ти ж, хай скаже всякий тут,
З трактора не злазиш,
За які ж такі гріхи
Дьогтем ферму мажеш? —
Тракторист на це сказав:
— Що ж, відповідаю.
Я на фермі — не секрет —
Справді не буваю.
Та проте нема мені
Од телят одбою,
Тільки трактор заведу,
А вони юрбою
Із корівника біжать
(Жаль на них дивитись)
До мотора, як мушва,
Липнуть... щоб погрітись.
БАЙКИ
РОГАТКА
Не навмання жбурнула камінця
І вбила Солов'я-співця.
Упав, сердега, крильцями тріпоче
І тільки-но заплющив очі —
Рогатка тут як тут,
Сумує з усіма:
— Якого друга поміж нас нема!
Колись я у гаю жила
(Тоді ще пагінцем була) —
До мене він у гості прилітав
І ранок піснею вітав...
Тепер нема...
Не прикладу ума...
Сльоза упала Солов'ю на груди.
Бувають же, їй-право, люди.
КРІТ
Кріт свічку у траві знайшов,
До себе в нору поцурпелив.
А лісом поговір пішов,
Як вітерець веселий:
— Прийшло прозріння до Крота...
— Набридла вічна темнота...
— Гей, Кроте! —
погукали хором. —
Ну, як твоя свіча?!
Кріт з-під землі їм одвіча:
— Чудесна для нори підпора!
________
Так дехто книг купує до холери,
Не для душі, — для інтер'єра.