Книга – в пам'ять про українського журналіста

2 травня – день пам'яті заслуженого журналіста України Миколи Смолінського (18.10.1953 - 02.05.2005). Наприкінці минулого року до 60-річчя від дня його народження у видавництві «Місто» (Чернівці) вийшла книга «Микола Смолінський: «Запрошую Вас до мікрофона...», яку підготували до друку чернівецький журналіст Василь Джуран, шанувальниця творчості Миколи Сергійовича Ольга Марчук із Херсонщини і його сестра Марія Чаглій. У книзі зібрані розповіді про життя області та міста Чернівці в період становлення Незалежної України, портрети славетних учених, поетів, співаків - вихідців із Буковини, зарисовки про простих людей, газетні статті, а також публікації рідних і колег про Миколу Смолінського.

У пам'ять про талановитого колегу Миколу Смолінського пропонуємо читачам «Письменницького порталу» кілька фрагментів із його творчого доробку – зарисовки й розшифровки його радіопередач.

У Запоріжжі немає місця... Тарасу Шевченку

Пилип ЮРИК

Не щастить Великому Кобзареві в Запоріжжі! Свого часу сотні, якщо не тисячі жителів області збирали гроші на спорудження монументального пам'ятника Батькові нації. Робили все це тоді через обласне Товариство пам'яток історії й культури. А його керівники довго тягли кота за хвоста, встановлювали меморіальні дошки більшовицьким діячам, допоки кошти, зібрані народом, не зжерла інфляція. Десятки тисяч радянських рублів за один чи два місяці стали кількома купоно-карбованцями.

Візерунки  долі  на  тлі  пісенного  небокраю

ВІРА СЕРЕДА

Коли дует «Писанка» виходить на сцену, й у виконанні чарівної Оксани Савчук звучать колядки, коломийки, веснянки, сучасні пісні в супроводі таких незвичних для нашого стрімкого сьогодення цимбалів Івана Кавацюка, день із похмурого перетворюється на сонячний, настрій одразу ж поліпшується, й настає якесь дивне умиротворення. Особисто в мене їхня поява на сцені асоціюється з весною, з пробудженням природи. То й не дивно, що коли вони - надзвичайно привабливі, в неповторних костюмах – презентували першу свою сольну програму, в глядачів перехопило подих – а хтось влучно вимовив уголос: «Такі гарні, як писанка!» Сталося це 1990 року, напередодні Великодня. Така історія назви. Народився ж фольклорний дует 1989 року - створив його Іван Кавацюк, поєднавши свої помисли з берегинею народних буковинських пісень Оксаною Савчук. Відтоді вже неможливо уявити їх одне без одного: дві половинки дуету - голос Оксани й цимбали Івана - злилися воєдино. Увесь цей час вони об'єднують навколо себе любителів свого – українського, щоразу переконують творами, що українська пісня – найкраща, наймелодійніша.

Із великим успіхом дует «Писанка» презентував своє мистецтво в США, Канаді, Франції, Фінляндії, Австрії, Німеччині, Італії, Ізраїлі, Швеції, Росії, Туркменістані, Чехії, Угорщині, Хорватії, Польщі, Румунії, Греції, на Аландських островах.

У доробку дуету «Писанка» - десятки музичних альбомів, виданих в Україні, Канаді, США, компакт-дисків. Вони – герої музичних телефільмів: «Любов моя і смуток, Буковино!» (1989), «Карпатські мотиви» (1989), «Свят вечір» (1991), «Забута пісня» (1994), «Барви «Писанки» (1995), «Віри не скарай» (1997), «А ми такі паровані» (1998), «Моя родино християнська» (2000), «Миріться, люди, любіться, люди» (1991), «Мелодії цимбалів Івана Кавацюка» (2006), «Чотири щастя Оксани Савчук» (2008), «Христос Воскрес!» (2010), «Різдвяночка» (2011), «Буковинська Писанка» (2005), «Дует «Писанка» (2002), «Писала мати писанки» (2010), «Різдво на Буковині» (2006).

2014 року заслужені артисти України Оксана Савчук й Іван Кавацюк святкують 25-річчя творчої діяльності.

Із  днем  народження,  кумире!

ВІРА СЕРЕДА, ЖУРНАЛІСТКА

4 березня культурна громадськість України відзначає 65-річчя від дня народження геніального українського композитора й поета, Героя України Володимира Івасюка. Грандіозні концерти пам'яті з найкращих зразків української пісенної творчості видатного митця підготували в Львівському оперному театрі, Чернівецькій обласній філармонії.

До вшанування ювілейної дати долучивсь і запорізький літератор Олександр Польченко, лауреат VI Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2006, номінація «Театральна п'єса»). Він нарешті втілив у життя свою мрію й видав віршований роман «На пам'ять про квіти», присвячений життю й творчості Володимира Івасюка.