Віра СЕРЕДА
Нещодавно в Запоріжжі вийшла з друку збірка відомого запорізького вченого, професора, академіка Академії наук вищої школи, письменника, заслуженого діяча науки й техніки України Віктора Чабаненка «Народознавчі роботи». У неї ввійшли нариси, енциклопедичні статті, передмови, рецензії, відгуки та замітки, присвячені різним питанням українського народознавства. Видання розраховане на етнографів, фольклористів, літературознавців, істориків, викладачів-гуманітаріїв ВНЗ, учителів, учнів старших класів і студентів.
Пилип ЮРИК
Стався новий вибух реготу запорожців - в одному з київських видавництв ("ФОП Стебеляк О.М.") побачив світ солідний том "Козацькі жарти" в чудовому оформленні художників Софії Григор’ян і Людмили Лук’яненко. У 16-ти розділах книги висвітлюються різні грані бурхливого життя-буття наших славних предків - звичайно, крізь призму сміху. Це - воістину феєрверк іскрометних козацьких дотепів і оптимізму, бо, за переконанням автора - Петра Ребра - саме на цих крилах Україна лине в майбуття. Більше того: "Якщо Запоріжжя жартує, Вкраїні і чорт не страшний", - запевняє він.
Як відомо, потомствений запоріжець, один із найпопулярніших нинішніх сміхотерапевтів Петро Ребро вже багато років "спеціалізується" на козацькому гуморі. Свого часу в літературу його благословили класики вітчизняного красного письменства Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, а також батько українського гумору Остап Вишня, який особливо захоплювався колоритним "козацьким" прізвищем поета. Очевидно, під їхнім впливом Петро Ребро ще в першій своїй збірці "Заспів", звертаючись до славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького, питав: "Чи не ти йому прізвище дав, пам’ятаєш, коли з шляхтою в битві ребро він собі поламав?"