останні новини

Звичаї та обряди

 

Не бійся, Купало! Не все ще пропало!

 

Пилип ЮРИК, Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ (фото)

 

На багатьох телеканалах нещодавно показали паломництво до Стоунхенджу в день літнього сонцестояння. Йшли туди потомки друїдів, неоязичники, християни, просто зіваки. Бо чітко знають англійці - саме цього дня сонце має найкращу енергію, особливо при заході та сході. Британці свято бережуть давні звичаї й традиції своїх предків. 

Праукраїнці ж колись, у найдовший день літа, відзначали свято Купала, яке пізніше, через кілька тисячоліть, стало християнським Івана Купала й святкується за юліанським календарем сьомого липня. Цьому народному празнику пощастило більше, ніж іншим – він описаний у багатьох історичних джерелах, збереглися й прадавні обрядові купальські пісні. 

Сонце на Купала знаходиться в найвищій точці (в куполі). Колись Леонід Якубович у програмі “Поле чудес” запитував, що означало слово Купало в давньоруській мові. Відповідь була “жар”. Хоча більшість дослідників сходяться на тому, що походить воно із санскриту, де означає “коло паляще”.  

Детальніше...

Незабутні


Окрилений чудовими піснями, Назарій сам писав вірші й полюбляв грати в більярд

 

Віра СЕРЕДА


Назарій Яремчу30 червня минає 15 років, як перестало битися серце прекрасної людини, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Назарія Яремчука. Митця пам’ятають у різних куточках України й далеко за її межами.

Люди творчі часто пишуть вірші для душі, просто «для себе». Саме поезія може висловити найсокровенніше, найпотаємніше. До таких духовно багатих натур належить і незабутній Назарій Яремчук.

 

Детальніше...

ТАМАРА СЕВЕРНЮК:

«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»


«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»Віра СЕРЕДА

Нещодавно книгозбірні центральної бібліотечної системи для дорослих Запоріжжя, Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені Горького й бібліотека Запорізького національного університету отримали в подарунок від буковинської поетеси, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки письменників України Тамари Севернюк близько двох десятків примірників її книжок. Серед них видані нещодавно поетично-сповідальне освідчення «Музика чорної вишні» й книга до 600-річчя Чернівців «О, Чернівці, оаза дивини...» (Чернівці, «Золоті литаври», відповідно – 2009 і 2008), а також декілька книжок минулих років – твори для дітей середнього й старшого віку «Чисте світло», поезії «І що розп’яте – долюблю» (Чернівці, «Букрек», відповідно – 2005, 2007), «И незачем таиться, и нечего таить…» (Лірика 1974-2004. - Одеса, «Астропринт», 2005), «Зблиски» (Чернівці, 2005), «Дотик безсмертника…» (Поезії. Сторінки щоденників. - Чернівці. 2003), «Спокуса білої пустелі» (Сторінки життя. Поезія. Бібліографія. Архіви. – Чернівці, 2001).

 

Детальніше...

Ірина Гресик

Центр Всесвіту в її картинах 


Віра СЕРЕДА

 

                                                                                                                                                                                                                          Центр світу в давнину уявляли жовтим або золотим: це символ вічного вогню, в який усе повертається і з якого все походить. Із координатами Світового дерева пов’язані не лише основні небесні символи, але й кольори.

(„Українська міфологія”, Київ, „Либідь”, 2002, с.472). 

 

Художниця Ірина ГресикІрина Гресик – представниця сучасного українського образотворчого мистецтва, яка майстерно втілює в своїх роботах цілісну систему візуальних знаків і символів, котрими послуговуються в різних образотворчих техніках і жанрах. Як усіх своїх світлих богів наші далекі пращури наділили золотими атрибутами, так і в більшості робіт художниці переважає золотисто-жовта оптимістична гама кольорів.

Закінчила Ірина Дніпропетровське художнє училище, Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва.

Заслужений художник України (2006)

Детальніше...

Отака історія...


Поема про визвольну боротьбу українців


Васил ШклярПилип ЮРИК

«Мертві душі» Микола Гоголь назвав поемою. Мабуть, саме цей жанр притаманний більше «Чорному Ворону» Василя Шкляра. Бо написаний твір поетично. Пан Василь сказав колись в одному з інтерв’ю, що роман цей про любов. Це так. Чорного Ворона кохали й він також кохав жінок. Але найбільша й нічим не перевершена любов його до України.  

 

Детальніше...