До витоків
Віра ШМИГА, член НСПУ, учасниця свята
Першого серпня 2013 року минула сота річниця від дня смерті великої поетеси - Лесі Українки. На Волині відбулося літературно-мистецьке свято «Лісова пісня». Започаткувала його Волинська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки районної влади Ковельщини та міжнародного благодійного фонду «Майбутнє Волині». Цього року втринадцяте рідний край Лесі Українки запросив до себе гостей.
Восьмого серпня 1911 року в далекому Кутаїсі Лариса Петрівна написала драму-феєрію «Лісова пісня», що виношувалась авторкою близько тридцяти років. Свято відбулося в музеї «Лісової пісні», в урочищі Нечимне (є тут й озеро з такою ж назвою). Саме там мала Леся з родиною гостювала у дядька Лева, набиралася вражень від поліської краси та вивчала народні звичаї, повір'я, легенди...
Серед лісу, біля прастарого дуба зібралося багато людей. Вели свято голова ВОО Національної спілки письменників України Олег Потурай та письменниця Ніна Горик. На дерев'яній сцені виступали фольклорні колективи області. Присутні побачили обряд вибілювання полотна, збирання ягід, слухали пісні на Лесині вірші, сопілку. Виступали й запрошені на свято поети: Василь Густі (Закарпаття), Сергій Пантюк (Київ), Ганна Баран-Арсенич (Чернігів), авторка цих рядків (Запоріжжя). Приємно було слухати поета, драматурга Олексія Заворотнього, а також сценариста з Одеси Ярослава Лупія. Заворожено слухали присутні вишукану білоруську мову науковців, перекладачів, поетес Марії Новик та Світлани Вороник.
І волиняни, й гості дуже добре сприймали студентів із Запоріжжя, майбутніх філологів: Вікторію Теодорову, Анну Рябоконь, Валентину Ворону, Тетяну Козлову та Катерину Рибак. Дівчата приїхали на свято, аби глибше познайомитися з творчістю та життям Лесі Українки, зануритися в україномовне середовище волинян. Студентки талановитими виступами закохали в себе господарів краю. Гості, зокрема, й запоріжці, відчували до себе постійну щиру, непідроблену увагу.
Було тут ще відкриття виставки гобеленів. Відвідали гості луцький музей Волинського братства, стару луцьку фортецю. Була й екскурсія по обласному центру в супроводі Олега Потурая.
Ми всі дуже вдячні письменниці Ніні Горик, увагу якої відчували постійно, Івану Васильовичу Омелянюку. В останній день перебування на Волині нас запросила до себе в гості член правління благодійного фонду Марія Хотинська. Її розповідь про історію Волині, зокрема, створення Повстанської Армії, була досить пізнавальною для нас.
І ще одна подія змусила частіше битися наші серця. У літературно-меморіальному музеї–садибі Лесі Українки в Колодяжному, у кімнаті, де діти родини Косачів розігрували вистави, на тій самій сцені ми читали свої вірші й говорили слова вдячності Лесі. Вона немовби була присутня в цьому будинку...
Запоріжжя – Волинь – Запоріжжя
На знімках:
Угорі - учасники літературно-мистецького свята біля пам`ятника Лесі Українці
Унизу - під час святкувань
