Унікальна колекція в Запорізькому художньому музеї

ВІРА СЕРЕДА

Майже півтора місяця в Запорізькому обласному художньому музеї тривала унікальна виставка, відкриття якої приурочили до Міжнародного дня музеїв - «Не забувайте незабутнє...» Школа Михайла Бойчука». Гасло 2017 року Міжнародної організації музеїв - «Музеї й суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване».

Мистецька Україна має трагічну сторінку, про яку варто пам'ятати. Назва запорізької виставки не випадкова. Сто років тому, 18 грудня 1917 року, в Києві з ініціативи видатних діячів культури, науки й мистецтва — академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича й Григорія Павлуцького, художників Василя й Федора Кричевських, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича створили Українську академію мистецтв (її спадкоємицею є нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури).

Представники школи Михайла Бойчука, котрі закінчили академію, зазнали чи не найжорстокіших репресій, а більшу частину їхніх творів знищили. Михайла Бойчука, Івана Падалку, Василя Седляра, Софію Налепинську-Бойчук, Івана Липківського та Євгена Ситнянського розстріляли 1937 року, 1938-го - Миколу Касперовича. І це лише за те, що, навіть прийнявши нову комуністичну ідею, оспівували її українською, «а українська національна форма це є контрреволюція». Принизливе тавро «бойчукіст» переслідувало учнів Учителя все життя, ламаючи долі, не даючи ні творити, ні нормально жити. За науковим дослідженням Ярослава Кравченка, сина одного з бойчукістів, постраждали 37 осіб.

Бойчукізм — визначне, самобутнє явище в українському мистецтві першої третини XX століття, що, найперше, ставило за мету «створити свій, український стиль монументального й інших форм мистецтва... втілити мистецтво в усі галузі життя (побут, промисловість), у всі форми культурної діяльності (театр, друкарство)». Але в умовах «класового підходу», що на той час уже охопив усі сфери життя в СРСР, це було неможливо, стало крамольним викликом, приреченим на знищення.

Запорізький художній музей володіє унікальною колекцією, що зберігалась у фондах (здебільшого графіка). Навіть деякі співробітники музею побачили її вперше лише цього року. Зважаючи на те, що мистецьку школу Бойчука тривалий час замовчували, цілком зрозуміло, чому твори не виставлялися.

Пилип ЮРИК

                              Хороша страна Болгария,

                              А Россия – лучше всех.

                                        Михаил ИСАКОВСКИЙ

Москалина в етнографію

(Як і в мафію) уліз,

У навколишніх парафіях

Пропагує шовінізм.

Справи аграрні

Пилип ЮРИК

Нинішні новини на радіо чи телебаченні найчастіше невтішні. Десь наказав довго жити завод – його поспішно пустили на металобрухт, щоб і згадки не лишилось, а он там фермерське господарство «віджали» й завалили, вирізавши всю худобу, а неподалік на все село залишилася одна старенька жителька... І серед цього всього безрадісного, як ковток свіжого повітря, повідомлення: у селі Покровське Токмацького району сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Жовтневе» спорудив міні-цех із переробки молока. І тоді вже хочеться сказати на повен голос, що не все пропало в нашому королівстві!

Пісні і вірші

«Травня поетичного»

лунали у краю

Петра Ребра

Віра СЕРЕДА

12 травня дано старт черговому Запорізькому літературно-мистецькому святу «Поетичний травень» (2017). Відкриття фестивалю відбулося на малій батьківщині його засновника – видатного запорізького письменника Петра Ребра – в селі Білоцерківка, що в Більмацькому районі. Цього року Петрові Павловичу виповнилося б 85 років.

В останні кілька років "Поетичний травень" обмежувався участю багатьох митців у заключному концерті в обласному центрі. Нині ж чисельний десант творчих людей розпочав свято у віддаленому селі Запорізької області.

Свято під знаком Петра Ребра

Віра СЕРЕДА

Погодні катаклізми, що вирували минулого тижня в Запоріжжі, не завадили запорізьким письменникам прибути з різних куточків області на збори, щоб серед інших питань обговорити план проведення літературно-мистецького свята «Поетичний травень», заснованого 1964 року патріархом запорізького письменства Петром Ребром.