Аріянська Церква – українське етнічне ядро, зародок Вільної Української Держави

|

                                                                                                                                     ІГОР КАГАНЕЦЬ: 

 Церква – це організована духовна громада з власною системою управління. Після збільшення її чисельності до розмірів «надвеликої групи» з’являються етнічні ознаки. В поєднанні з чіткою організацією отримуємо феномен протонації.

 
Дéмено (Вара, Кермо) – символ аріянства нового циклу

Коронавірусна криза виявила кілька важливих «пазлів», відсутніх у загальній картині постіндустріального переходу.

Так, з’ясувалося, що рушієм постіндустріальних перетворень є середній клас. Йдеться про 5% населення, які: 1) живуть власним розумом, 2) живуть власною працею, 3) дбають про спільне благо.

Також з’ясувалося, що адекватною відповіддю на рішучу атаку паразитичного конгломерату може бути лише аріянський релігійний рух. Відповідно, формою самоорганізації середнього класу може бути лише Аріянська Церква.

Організаційна структура Церкви основана на настановах Євангелія, законах психології та українському Звичаї. Базовою організаційною одиницею є традиційна українська сотня – група, в якій «усі знають усіх». Довіра і солідарність у такій «великій групі» тримається на особистих знайомствах.

Радикальна зміна відбувається при переході до «надвеликої групи» з чисельністю понад 150 осіб, наприклад, при об’єднанні чотирьох сотень у полк. Тут перестають надійно працювати особисті зв’язки – через природні обмеження людської пам’яті. Натомість усе більшу роль відіграють чинники ідентифікації – на фізичному, психічному та світоглядному рівнях:

1. Зовнішній вигляд (антропологічний тип, одяг, символіка) – це те, що ми розпізнаємо з першого погляду.

2. Мова – це те, що ми розпізнаємо з перших слів.

3. Світогляд – це те, що розпізнаємо зі стилю поведінки і першої спільної справи.

Тобто довіру та солідарність у надвеликих групах забезпечує виразна групова ідентичність, основана на зовнішньому вигляді, мові та світогляді. Проте це не що інше як чинники етнічної ідентифікації. Відтак церковна спільнота отримує ознаки етнічної спільноти і виступає своєрідним етнічним ядром.

Етнос, який виростив власну колективну голову, стає нацією. Нація – це політично організований етнос з власною системою управління. Інструментом самокерування є своя держава. Тому нація – це державно організований етнос. Це етнос, який став політичною одиницею.

А що таке Церква? Це організована духовна громада з власною системою управління. Церква починається після збільшення її чисельності до розмірів «надвеликої групи», в нашому випадку – після об’єднання принаймні чотирьох сотенних демосів. На цьому рівні, як ми вже знаємо, з’являються етнічні ознаки. В поєднанні з чіткою організацією отримуємо феномен не просто етнічного, а національного ядра.

Отже, Аріянська Церква – це зародок української нації нового циклу, духовно-організаційне ядро постіндустріальної аристократичної республіки – Вільної Української Держави.

В тему: 

Головний храм аріянства, або Де живе твій внутрішній бог

Організація середнього класу може відбутися у формі арійського релігійного руху – футурологічний прогноз (+аудіо)

Азбука націоналізму: народ, етнос, нація (+ аудіо)Ми – український середній клас!

Самосвідомість, ідентичність, організація (+аудіо)Аріянська релігія:

5 головних особливостей і відмінностей від антирелігій (+аудіо)

Арійська релігія зупинить дегуманізацію і цифровий концтабір

Чи потрібні церкви віртуальній Аріянській Церкві: спілкування в малих і великих групах