Свято поезії

Віра СЕРЕДА

Ковтком свіжого повітря, просоченим ароматом тюльпанів, бузку, цвітом абрикосів став нинішній, уже 57-ий, «Поетичний травень» як для втомлених від затяжного локдауну письменників, так і спраглих до красного слова їхніх шанувальників. Поетичне слово членів Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України звучало цього року в Запорізькому й Пологівському районах. Усі навчальні заклади й бібліотеки, де побували письменники, отримали від ЗОО НСПУ бібліотечки книг запорізьких письменників, виданих коштом обласної ради.

Організатори обласного фестивалю: Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, комунальна установа «Обласний методичний центр культури і мистецтв» Запорізької облради та Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України.

Заключним акордом став галаконцерт «Поетичного травня» в ошатній залі Запорізького академічного обласного театру юного глядача, на якому традиційно, вже вшосте, оголосили лауреатів літературно-мистецької премії імені Петра Ребра. Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко вручив дипломи лауреатів: у номінації «Літературні твори» - Валентину Терлецькому, члену НСПУ, головному редактору новин Запорізької регіональної дирекції Національної суспільної телерадіокомпанії України за видання «Книга Сили. Воля»; у номінації «Літературознавство й публіцистика» - Валентині Кравченко, доцентці кафедри української літератури, кандидатці філологічних наук Запорізького національного університету за статтю «Козацькі жарти Петра Ребра у контексті творів ХІХ століття»; у номінації «Виконавська майстерність» - Івану Смолію, народному артисту України, провідному актору Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара за багаторічне виконання творів Петра Ребра під час мистецьких заходів; у номінації «Автор-початківець» - журналістці Оксані Бевзюк за публікацію поезій у періодичних виданнях.

 

Митці на карті Запорізького району

 

«Поетичний травень» розпочав свою ходу із Запорізького району. Митці відвідали Балабинський НВК - гімназію «Престиж», Кушугумський навчально-виховний комплекс - гімназію «Інтелект» і Малокатеринівський НВК - гімназію «Мрія», Мар'ївський і Біленьківський НВК. Письменники не лише розповідали про секрети творчості, читали свої поезії, а й подарували медіатекам навчальних закладів свої книги, видані за власний кошт або за рахунок спонсорів. В авторському виконанні прозвучали ліричні вірші Віри Шмиги, Віри Коваль, Михайла Буряка, Вікторії Сироватко, Ольги Ліщук.

Відрекомендовуючи письменників, які брали участь у гімназіях, голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко наголосила:

- У гімназистів є унікальна можливість пересвідчитися, що те, що вони читають у книгах, відбувається не десь далеко, а тут – поруч. Наприклад, у Кушугумі живе Микола Білокопитов. У Балабиному народилась я. Зовсім недалеко, в Космічному мікрорайоні Запоріжжя живуть Віра Шмига й Віра Коваль, у Комишувасі – Михайло Буряк, у Степногірську – Ольга Ліщук, у Запоріжжі – Пилип Юрик. На цій географії і твориться література нашого краю. У вас є ціла колекція книжок запорізьких авторів, виданих за кошти обласного бюджету. Сподіваюся, що за деякий час, коли видадуть новий комплект, ми презентуємо його вашим медіатекам. Ви вже маєте антологію «Письменники Запорізького краю». Зараз додаємо до неї хрестоматію «Література Запорізького краю» - у ній знайдете літературно-критичні нариси про 37 письменників рідного краю і детальний розгляд їхньої творчості. Це навчально-методичний посібник для вчителів української літератури й учнів. Усі поети й прозаїки, які прибули до вас, є в цій книзі.

У Малокатеринівській гімназії «Мрія» з учасниками творчої зустрічі відбулася цікава розмова. Учитель української мови й літератури Олександр Грошев розповів, що саме в їхній школі Петро Ребро вчителював 1950 року. А сам Олександр Петрович – учень письменника Віктора Чабаненка. Запорізькі літератори Анатолій Рекубрацький, Григорій Лютий, Петро Ребро та інші свого часу радо зустрічались із учнями школи.

Повертаючись до Запоріжжя, письменники відвідали в Кушугумі могилу свого колеги, члена НСПУ Віктора Чабаненка й поклали квіти.

Учасники поетичного свята в Балабинській гімназії «Престиж». У нижньому ряду (зліва направо): члени НСПУ Пилип Юрик, Микола Білокопитов, Віра Шмига, Олена Красносельська, Віра Коваль, Ольга Стадниченко, Ольга Ліщук, Михайло Буряк

 

 

Живемо завдяки нашим захисникам,

котрі тримають оборону від російської навали на Сході

Під час виступів запорізькі письменники наголошували на тому, що проведення мистецьких зустрічей, зокрема, й цьогорічного «Поетичного травня» можливе завдяки тому, що на захисті нашої Батьківщини проти російської навали стоять герої-захисники. Михайло Буряк, Ольга Ліщук, Пилип Юрик, Микола Білокопитов, Вікторія Сироватко їздили із волонтерами на передову, виступали перед бійцями, зокрема, й у запорізькому госпіталі. Такі зустрічі надихають на вірші. У Миколи Білокопитова одна така історія вилилась у вірш «Кувала зозуля».

Вікторія Сироватко, виступаючи перед учнями Мар’ївського й Біленьківського НВК, прочитала вірш-присвяту «Василю Сліпаку». Але перед цим поцікавилася в учнів, чи знають вони історію життя Героя України, всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника Революції Гідності та бойових дій на Сході України, який загинув у бою від кулі ворожого снайпера.

Пилип Юрик розповів, що, виступаючи перед захисникам на Сході, завжди дякує їм і говорить: «Якби не ви, то ми отут ховалися б по підвалах». Вірш «Кінь Сагайдачного» чи не найбільше подобається бійцям. Тому поет читав його у всіх виступах під час «Поетичного травня».

Біленьківський НВК. Михайло Буряк читає свої ліричні вірші «Чужий» і «Почуй мене»

 

«Отак ми дружили з Москвою»

В один із днів «Поетичного травня» група митців ЗОО НСПУ побувала в Дружелюбівському НВК Вільнянської районної ради й Новогупалівському НВК Вільнянської міської ради. Стояла прекрасна сонячна погода, тому виступи відбувались на свіжому повітрі.

Із цікавістю письменники оглянули навчальні заклади, поспілкувались із учителями й учнями, подарували бібліотечки книг запорізьких письменників. До основного складу учасників долучився Валентин Северинюк - викладач Запорізького класичного приватного університету, кандидат наук, політолог, правознавець. Він прочитав кілька ліричних віршів зі своєї поетичної збірки «Березовий сік», написаної під весняний настрій.

Кульмінацією його виступу стала презентація книги «Отак ми дружили з Москвою». Поет писав її з відчуттям глибокої драми й трагедії, певної іронії й запитання та пошуку відповіді щодо російської агресії, окупації Криму й частини Донбасу. Адже так довго говорили про «братерство» двох народів і двох республік. Нинішня російсько-українська війна, на думку поета, - глибина драми, того знівечення наших українських душ, яке ми свого часу пережили. Називалося це зросійщенням. Хто винен у такій «дружбі»? Певною мірою всі!

Поет проникливо прочитав уривки з поеми. Його патріотичні вірші нікого не залишили байдужими.

Валентин Северинюк у Дружелюбівській ЗОШ

 

Світлина на згадку про поетичну зустріч у Дружелюбівській ЗОШ. На задньому плані (зліва направо): письменники Валентин Северинюк, Пилип Юрик, Микола Білокопитов, Віра Шмига, Ольга Ліщук і Михайло Буряк

 

«Бабай» - у подарунок гімназії «Інтелект»

Письменник Микола Білокопитов, виступаючи в навчальному закладі, де сам колись сидів за партою, розповів, що нещодавно дізнався, що в гімназії немає книжечки Володимира Юдіна, який також жив у Кушугумі й закінчив цю школу.

Микола зазначив, що саме завдяки Володимиру Юдіну 1971 року він, учень десятого класу, вперше взяв участь у «Поетичному травні» на площі Маяковського у Запоріжжі (нинішній фестиваль на його рахунку - 50-ий). Коли Володимир Юдін був дуже хворий, Микола Білокопитов разом із Петром Ребром допоміг зібрати й видати цю книжечку. У 60-ті роки минулого століття Володимир Юдін став першим лауреатом премії всеукраїнського гумористичного журналу «Перець».

- Він був моїм першим літературним критиком і редактором, частенько «бив» мене, якщо я помилявся, - сказав Микола Білокопитов. - Саме він 1971 року привів мене до Петра Ребра й представив. Я дізнався, що в школі немає книжечки Володимира Юдіна, тому дарую її.

 

«Мрію, коли людство зможе подолати час і простір»

Родзинкою фестивалю став виступ молодої письменниці, інженерки за фахом Олени Красносельської, котра пише науково-фантастичні романи, хоча починала з віршів. Із дитинства вона залюблена в красу зоряного неба, що одного разу показав їй уночі старший брат – досі пам’ятає ту мить. Тема часу провідна у її творчості. Про це можна прочитати у її творах, зокрема, в повісті «Точка відліку», романі «Цифрові дощі часу». Авторка пояснила свою пристрасть до наукової фантастики:

- Коли мені було чотири роки, мій батько загинув у авіакатастрофі. Гвинтокрил упав – і загинули всі, хто в ньому був. Із того часу я, підростаючи, час від часу запитувала, чому так сталося і чи можна було врятувати людей. Стала інженером, щоб винайти спосіб, як можна це зробити під час авіакатастрофи. На жаль, його досі ще не придумали. Хочу нагадати, що найцінніше, що є в світі – це життя людини. Усі свої оповідання й романи присвячую часу й простору, у науково-фантастичних порушую тему, як можна врятуватися. Мрію, що людство зможе подолати час і простір.

Олена познайомила слухачів зі своїми поетичними нарисами, що написала до картин запорізьких художниць Ірини Гресик «Час іде…» та Наталі Луценко «Світло–тінь» й «У мареві літа».

Олена Красносельська в Кушугумській гімназії "Інтелект"

 

«Враження, що привезла з-за кордону,

почали складатися в історії перших десяти книжок»

Жвавий інтерес викликав виступ авторки 20 книжок Ольги Ліщук, адже вона вправно володіє не лише прозовим, а й поетичним словом, також пише для дітей, складає музику як на свої поезії, так і на вірші запорізьких майстрів поетичного слова: Михайла Буряка, Петра Ребра, Пилипа Юрика, Миколи Білокопитова.

У дитинстві Ольга успішно закінчила музичну школу з класу баяна. Їй навіть давали єдине на район направлення у музичне училище при Одеській консерваторії. Але мама не дозволила, бо хотіла, щоб дочка стала лікарем. Ольга пішла в медицину, як того хотіли батьки, але стала провізоркою - закінчила фармацевтичний факультет медінституту. Та де б вона не була, не розлучається з гітарою, яку купили батьки, коли вона навчалась у дев’ятому класі.

Зі шкільних років Ольга виконувала доручення мами-вчительки: складала віршики, пісні для мистецьких заходів, у яких брали участь її учні. Але ніколи їх не записувала, тому зараз жалкує про це.

- Хочу дати вам пораду: якщо до вас приходять поетичні рядки, записуйте їх, - сказала вона учням. – Можливо, хтось стане письменником. У мене не було систематичної літературної роботи, доки я не поїхала за кордон (працювала і в Африці, й на Близькому Сході, й у Європі). Я – провізор за фахом. Ті враження, що привезла, почали складатися в історії десяти моїх книжок. Записуйте все, що приходить вам у голову.

Одного разу після виступу письменницю запитали: «Чого ви так розпиляєтесь: проза, вірші, пісні? Виберіть один напрямок і йдіть по ньому!»

- Я ж нічого спеціально не роблю, - пояснила. - Воно саме приходить у голову, як кіно. Розумію, що мене не відпустить, поки не запишу. Це почалося десять років тому з твору «Стрибок». Я заплющувала очі, щоб заснути, але коли це починалося, то треба було одразу записувати.

Слухачі почули в авторському виконанні поезію «І знову я не сплю…» та пісні «Сонечко» й «Танго колорадського жука».

 

20 років тому Михайло Буряк написав напрочуд гарний ліричний вірш «Побачення», не так давно Ольга Ліщук написала музику. Дуетом вони виконували пісню (Новогупалівський НВК)

 

Поетичного свята в Новогупалівці чекала навіть природа

Новогупалівку заливало кілька днів поспіль щедрим дощем. Тож організатори дуже переживали, адже зустріч із літераторами мала відбутися на свіжому повітрі з метою забезпечення максимальних умов для захисту всіх учасників від коронавірусу. Але дощ вчасно припинився, визирнуло ласкаве сонечко. Організатори з полегшенням зітхнули – природа теж чекала поетичного свята.

У Новогупалівському НВК дорогих гостей зустріли хлібом-сіллю, який сама випекла й піднесла на рушникові староста села Галина Лаврова.

У митців була можливість відвідати кабінет народознавства, яким опікується учителька української мови та літератури, спеціалістка вищої категорії Наталя Нестеренко. Вона доклала неабияких зусиль, щоб мистецький захід пройшов якнайкраще. Відтак письменники відвідали Новогупалівську сільську бібліотеку. Її завідувачка Ірина Клименко вболіває за справу, віддала просвітницькій діяльності 35 років, а її помічниця Елла Маргес майстерно оформила кабінети бібліотеки в національному стилі.

Святкового настрою на площі перед естрадою, де мав відбутися концерт «Поетичного травня», додавали гарні сучасні українські пісні, що звучали з репродуктора. Піснею про Україну відкрила зустріч із поетами Запорізького краю завідувачка Новогупалівського сільського будинку культури Юлія Кокойло.

Приймаючи в подарунок книги запорізьких письменників для школи, Наталя Нестеренко щиросердно подякувала за вагоме поповнення фондів місцевої бібліотеки. Це допомагатиме учням готуватися до тематичних уроків з літератури рідного краю.

Учні школи старанно готувалися до «Поетичного травня», вивчали «Козацькі жарти» Петра Ребра. Гуморески із цього циклу презентували гостям і глядачам учні шостого класу Максим Ступак, Денис Сурков й Ангеліна Єрмоленко. Шестикласниця Марійка Коваленко майстерно прочитала твір Петра Ребра «Присяга».

Потім поетичне свято продовжили поети Віра Шмига, Михайло Буряк, Микола Білокопитов, Валентин Северинюк, Пилип Юрик. Тепло сприймали глядачі їхні виступи. Ліричний твір Михайла Буряка «Побачення», що поклала на музику Ольга Ліщук, гармонійно прозвучав на тлі весняного розмаю в їхньому дуеті, як й інші авторські пісні, що виконала Ольга.

Новогупалівський НВК. Після огляду кабінету народознавства – світлина на пам'ять. Зліва направо – Михайло Буряк, Ольга Ліщук, Микола Білокопитов, учителька української мови та літератури Наталя Нестеренко, Пилип Юрик, Валентин Северинюк і Віра Шмига

«Поетичний травень» у Новогупалівці. Усі задоволені

 

«Ой ти, юнь моя, Білоцерківко, 

Сірооке дитинство моє!»

Саме ці рядки з вірша Петра Ребра спливли в пам’яті, щойно в’їхали до мальовничої Білоцерківки – рідного села видатного письменника, яке він називав столицею душі. Делегацію Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України очолила її голова Ольга Стадниченко. На ґанку Білоцерківської загальноосвітньої школи гостей зустріли директорка Валентина Довгополик та вчителька української мови й літератури Тетяна Романенко.

Одразу ж поїхали до Ребрівського родинного обійстя, де ще кілька років тому під час «Поетичного травня» зустрічались із середульшим братом Петра Ребра Григорієм Павловичем та його дружиною Вірою Максимівною. Тоді оглянули хату, де зростав майбутній поет, доторкнулися до печі. Коли Петро Ребро поїхав із Білоцерківки, просив брата:

«Прошу, братове, хати не ламаймо,

Аби я знав: вона ще в світі є».

На жаль, відійшли в інші світи господарі садиби. Нині стоїть вона пусткою. Осиротіла стара груша, «що за хатою, перед вікном» посадив майбутній поет. Зажурилися тополі понад річкою Бердою, що за городом Ребрів.

Учасники поетичного свята біля хати, де народився Петро Ребро. Праворуч (на передньому плані) – директорка ЗОШ – Валентина Довгополик. Фото Бориса Дворного

 

Поетичний десант на обійсті Ребрів. Фото Бориса Дворного

 

На вулиці Петра Ребра Білоцерківки поетичний десант гостинно зустріли голова Комиш-Зорянської селищної ради Ігор Гнатуша та голова старостинського округу сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро. Підійшли до меморіального знака із портретом письменника й написом: «Пам’ятний знак встановлено 21 травня 2019 року з нагоди 55-річчя свята «Поетичний травень», яке започаткував наш земляк - поет Петро Ребро».

Директорка Білоцерківської загальноосвітньої школи Валентина Довгополик щиро привітала учасників «Поетичного травня» й висловила сподівання, що всі присутні в залі отримають задоволення від спілкування з рідним словом. Валентина Григорівна згадала слова Петра Ребра, що цей фестиваль - його найуспішніший проект у житті. Саме тому, наголосила, вже 57-ий рік поспіль він упевнено крокує Запорізьким краєм, зібравши найвідданіших людей поезії й гумору.

Голова Комиш-Зорянської селищної ради Ігор Гнатуша, вітаючи митців і шанувальників красного слова висловив сподівання, суголосне з думками, що дехто з письменників висловив, перебуваючи на подвір’ї садиби Ребрів:

- У нас є деякі думки щодо увічнення пам’яті Петра Ребра. Із директоркою школи Валентиною Довгополик та її колегами ми мріємо зробити меморіальний музей Петра Ребра. Чи приватний, чи комунальний, вирішимо згодом, але музей повинен бути обов’язково, незалежно від зміни влади.

Голова старостинського округу сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро, зокрема, сказав:

- Започаткувавши це свято, Петро Павлович показав, який багатий і талановитий Запорізький край людьми, котрі прославляють не тільки нашу область, а й усю Україну. Я дуже радий, що творча зустріч відбувається саме в Білоцерківці – малій батьківщині Петра Ребра. Зі святом вас! Бо для нас це - свято.

Голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко підтримала пропозицію, що пролунала з уст Ігоря Гнатуші, - зробити Білоцерківку візитівкою Запорізького краю з точки зору літературного краєзнавства. Важко знайти в Україні такого письменника, який стільки уваги приділив своєму рідному селу, рідній землі, річці Берді. Чого варта лише його поема в октавах «Добридень, Бердо!»

- Ми не вперше говоримо, що можна зробити привабливий туристичний маршрут, який зацікавить всю Україну, - зазначила Ольга Олександрівна. - Люди, відвідавши Білоцерківку, зможуть побачити меморіальну садибу Петра Ребра, де народився й виріс майбутній поет, краєвиди, що знайшли відображення в його творчості (річку Берду, лани, поля, мальовничу природу). Крім того, цей об’єкт можна поєднати з місцем вивчення творів Петра Ребра – школою. Узагалі ж Більмацький край посідає особливе місце в літературі й карті Запоріжжя, тому що дав запорізькій літературі не одного Петра Ребра. У Комиш-Зорі народився Анатолій Рекубрацький – нещодавно на школі, де він навчався, відкрили пам’ятну дошку про це. У селі Новоукраїнка народились Олександр Абліцов і його брат Олег Орач – відомі письменники всеукраїнського рівня (це ще один об’єкт). Село Смирнове – мала батьківщина Миколи Нагнибіди. Якщо ж долучити сюди об’єкти розвитку народних ремесел, певні цікавинка зеленого туризму - це була б ваша візитівка. У мене як депутатки обласної ради була розмова на цю тему із директором Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владиславом Мороком. Він готовий підтримати проєкт зі створення меморіальної садиби Петра Ребра. Обласна влада, сподіваюся, не стане на перешкоді.

У сільському будинку культури зібралася громада села й учні школи. Відбувся своєрідний поетичний батл – із одного боку талановита молодь школи, з іншого – маститі поети.

2016 року в Білоцерківці започаткували конкурс для талановитих дітей школи «Білоцерківський передзвін». У 2020-му межі функціонування його розширили й оголосили в групі «Білоцерківка – наш спільний дім», головним адміністратором якої є Інна Супрун, яка всіляко допомагає школі.

На початку мистецького дійства оголосили переможців літературно-мистецького конкурсу «Білоцерківський передзвін» імені Петра Ребра, що проводивсь у двох вікових категоріях: для дорослих і школярів. Ольга Стадниченко й Олександр Ребро вручили переможцям грамоти – глядачі мали змогу почути твори в авторському виконанні. За підсумками конкурсу організатори видали альманах поезій, подарувавши один примірник Запорізькій обласній організації. Ольга Стадниченко запросила талановитих учнів узяти участь у конкурсі «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило, а дорослих – на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені Петра Ребра.

Староста сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро і голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко.

Фото Бориса Дворного

 

Учасники гуртка «Світлиця» (керівниця – учителька української мови й літератури Тетяна Романенко) представили літературно-музичну композицію (відеофільм) «Річка дитинства Петра Ребра».

Керівниця гуртка «Світлиця», учителька української мови й літератури Тетяна Романенко

 

 

Школярі Олександра Ребро й Дмитро Ребро-Бабенко – нащадки славного роду –

прочитали вдвох гумореску Петра Ребра «Ідеальна парочка»

 

Голова Запорізького обласного літературного об’єднання імені Михайла Гайдабури Ганна Лупинос подарувала шкільній бібліотеці свою літературознавчу книжку із нарисами про запорізьких письменників зі своїми координатами для спілкування із творчою молоддю. Відтак прочитала кілька власних поезій. Свої твори презентували також поети Віра Коваль, Михайло Буряк. Ольга Ліщук прочитала свій вірш, а потім заспівала авторську пісню «Танго колорадського жука» і «Дереза» (остання - на вірші Петра Ребра).

Усі, хто брав участь у концерті в Білоцерківці, знали Петра Ребра й мали змогу з ним спілкуватися, отримати творчі поради. Зокрема, Пилип Юрик розповів, що Петро Павлович був його наставником протягом багатьох років, дав рекомендацію до НСПУ. Перед від’їздом у Білоцерківку Пилип зайшов на «Письменницький портал», яким опікується із 2009 року, щоби переглянути статистику перегляду творів Петра Ребра. Цифра сягнула 40 тисяч відвідувачів. Пилип Юрик висловив припущення, що 2014 року саме російсько-українська війна на Сході прискорила кончину Петра Павловича, і продекламував рядки із його останнього вірша, прочитаного зі сцени Запорізької філармонії:

«Росіє, пушкінська Росіє,

Чи з глузду зсунулася ти!»

Учасники поетичного свята в Білоцерківці. Фото Бориса Дворного

 

Повертаючись до Запоріжжя, письменницький десант заїхав до центральної районної бібліотеки селища міського типу Більмак, яку очолює Олена Прилєпська. Із привітальним словом виступив Більмацький селищний голова Борис Ковальчук. Відбулась творча зустріч із місцевими любителями поезії.

Світлина на згадку про мистецьку зустріч у Більмацькій бібліотеці

 

Фінальні акорди фестивалю

Хрестоматійними рядками вірша Петра Ребра «Ні, ти не знаєш добре України, якщо на Запоріжжі не бував» розпочався гала-концерт «Поетичного травня». Адже саме патріарх запорізької літератури започаткував 1964 року традицію проведення щорічного мистецького фестивалю на Запоріжжі.

Голова Запорізької обласної організації НСПУ Ольга Стадниченко висловила задоволення, що попри складну ситуацію люди прийшли до театру послухати й долучитися до поетичного слова. 57 років фестиваль торує свій шлях до людей, даруючи митцям натхнення, а читачам радість спілкування із красним словом і кращими зразками музичного мистецтва. Висловила слова вдячності за моральну й матеріальну підтримку, організацію поїздок по області Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, обласному методичному центру культури й мистецтв, ведучим свята Анні Симоновій і Станіславу Шкляренку, всім акторам Обласного академічного театру юного глядача за участь у галаконцерті.

У Запоріжжя на свято поезії прибули земляки Петра Ребра із Білоцерківки. Із привітальним словом виступили директорка Білоцерківської ЗОШ Валентина Довгополик, голова старостинського округу сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро.

Учителька української мови й літератури Тетяна Романенко розповіла, що вони з ученицею 11 класу Аліною Ковальок створили вебсайт «Петро Ребро» і взяли участь у Всеукраїнському конкурсі зі створення подібних вебсайтів із літератури рідного краю та краєзнавства. Таким чином, на літературній карті України з’явиться і село Білоцерківка як мала батьківщина поета.

Свої поетичні твори представили переможці літературно-мистецького конкурсу «Білоцерківський передзвін» імені Петра Ребра та юні нащадки Ребрового роду. Після цього всі переглянули відеороботу білоцерківських школярів «Річка дитинства Петра Ребра».

Протягом галаконцерту глядачі здійснили екскурс в історію розвитку Запорізької обласної письменницької організації. Поза увагою письменників не залишалася жодна подія в тривожні часи: від руху захисту української мови, Хортиці, екологічних акцій до Революції гідності та війни на Сході України. Запорізькі письменники завжди там, де їх чекають.

Ушанували пам'ять поетів, що нещодавно відійшли у засвіти. Їхні Музи перебували в цей час у залі.

Студія красного слова Запорізького Січового колегіуму та зразковий художній колектив, вокальний гурт «Березіль», яких поєднувала співпраця з письменником Юрієм Єршовим-Холодним, котрий нещодавно відійшов у вічність, прийшли оживити слово свого рідного поета. Юні артисти представили літературно-музичну композицію, завершивши виступ піснею «Не будь байдужим!»

Вихованці Запорізького Січового колегіуму. На екрані - проєкція портрета Юрія Єршова-Холодного 

 

Неможливо було не згадати добрим словом поета, перекладача Олександра Медка, серце якого зупинилось 23 лютого 2020 року. За його сприяння як голови ЗОО НСПУ побачили світ великі фоліанти – «Письменники Запорізького краю» (антологія) та «Література Запорізького краю» (хрестоматія), що стали незамінними посібниками для вчителів шкіл.

Актори академічного обласного театру юного глядача Максим Ігнатьєв і Євген Дзиґа виконали поетичну композицію за патріотичним твором Олександра Медка «Хора», що відобразив події російської агресії на Сході України 2014 року.

Олена Алексєєва, котра очолює театр поетичної пісні, розповіла про творчу співпрацю з Олександром Медком: на її прохання він перекладав українською класику авторської пісні з репертуару театру. На жаль, цю роботу вони не довели до кінця. Олена запропонувала увазі глядачів пісню Булата Окуджави «Молитва Франсуа Війона» (український переклад Олександра Медка). Допомагав їй актор театру поетичної пісні Жан Селезєнєв.

Денис Медко прочитав свій вірш «Пам’яті Олександра Медка».

Виступає Олена Алексєєва. На екрані - портрет Олександра Медка

 

Одразу кілька запорізьких письменників відзначать цього року свої життєві ювілеї. Усіх їх запросили на сцену для виступу зі своїми творами: Віру Шмигу, Вікторію Сироватко, Володимира Віхляєва, Ольгу Ліщук, Пилипа Юрика.

У цьому році громадськість відзначатиме 70-річний ювілей від дня народження Геннадія Літневського (10.11.1951 – 14.05.1989) і 45-річчя від дня народження Марини Брацило (2.12.1976 – 18.06.2013).

Запорізький національний університет і Запорізька обласна організація НСПУ щороку проводять Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило. Саме таку назву мала її перша збірка. Під час галаконцерту оголосили про початок прийому робіт на VIII конкурс.

Анна Тищенко, лауреат цього конкурсу в номінації «Авторська пісня» (2020) виконала власну пісню на вірші Марини Брацило (акомпанував Жан Селезєнєв). Прозвучала поетична композиція із творів Марини Брацило у виконанні акторів академічного обласного театру юного глядача. Актор Дмитро Московцев виконав пісню Марини Брацило (її слова й музика) «Ой вітре, братику».

На сцені – Дмитро Московцев 

 

Щоб наблизити поетичне слово до глядачів, низка віршів пролунала із залу в авторському виконанні Михайла Буряка, Валентина Северинюка, Лорини Тесленко, Ганни Лупинос.

У галаконцерті взяв участь заслужений артист естрадного мистецтва України Анатолій Сердюк із пісенними творами «Хортиця єднає Україну» на вірші Петра Ребра, «Подарувала матінка сорочку» (Віра Коваль) і «Краю мій рідний» (Григорій Лютий).

Анатолій Сердюк – активний учасник фестивалю «Поетичний травень»

 

Академічний козацький ансамбль пісні й танцю «Запорожці»

(художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Лілія Гринь) узяв участь у галаконцерті

 

Валентин Терлецький – член НСПУ, цьогорічний лауреат премії імені Петра Ребра

в номінації «Літературні твори»