3 Павло Тичина; Сила і ніжність болю читає Олександр Биструшкін ( частина третя)

|

Павло Григорович був "дивним мрійником з очима дитини і розумом філософа", "Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, хто самі творять школи. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю".

Справді його поезія вражає майстерністю художнього слова, мелодикою. Не дивно, що деякі вірші Тичини стали піснями. Його пейзажна лірика "малює" перед читачами неймовірні картини природи. Інтимна лірика напрочуд ніжна, трепетна, хвилююча, грає різнобарв'ям почуттів кохання – від захоплення до болю. Громадянська – доволі контрастна.

Ця поезія зворушує і багатьох сучасників, причому не тільки українців. "Тичиною дуже цікавляться за кордоном, як ось у Польщі, Чехії, Великій Британії, Німеччині, Франції. Це викликано появою сучасних цікавих перекладів його творів. Європа знову, після перекладу "Сонячних кларнетів" у 1920-х роках, почала відчувати мелодійність і своєрідність поезій Тичини, його геніальність і самобутність", – говорить правнучка поета Тетяна Сосновська.