Пилип ЮРИК. НОВІ ДВІ БАЙКИ

СОБАЧА РОЗМОВА

Пси зібрались в тічку на толоці,

Щоби погуляти й пострибать,

Бо надворі вже панує осінь –

Скоро зникне тепла благодать.

Ну, а позаяк вони зійшлися,

То й розмови всякі почали.

Хвастав Рекс:

                    - Я з лісу вигнав лиса

І почув чимало похвали

Від мисливців, що його убили.

- Що там лиса! Вовка я роздер!

Маю ще багато хисту й сили. –

Зауважив Бетмен-бультер’єр.

- За ведмедем я учора гнався, -

Розповів шотландець злий Рябко. –

Ох було ж і страшно мені, братця,

Бо ж не лис це, а ведмідь-страшко!

В нього лапа – більш, як моя спина,

А пащека розміром з відро...

- А давайте хвастатись припиним, -

Пропонує пудель Фігаро. –

Бо не це мене тепер вражає.

Он хазяїн мій, немов здурів –

Хоч і каже: «Хата моя скраю»,

А таки ж намордника надів...

- Знаєш, друже, люди показились, -

Відгукнувся сенбернар Тюхтій, -

Нині в них якийсь коронавірус,

Тож і вводять карантин мерщій.

Про собак вони уже забули,

Намагається тепер вся їхня рать

Показати нам велику дулю,

А самі – намордники вдягать.

Ходять всі, немовби Фантомаси,

А я бачу в цьому іншу суть:

Надівають наш намордник-маску,

Мабуть, скоро й гавкати почнуть...

 

ТРАКТОР Й АВТО

Сміявся з Трактора Автомобіль «Рено»:

- Погляньте, подивіться на це чудо!

Як їде він! Та це ж вопще кіно!

Нащо його дурні створили люди?

Ні швидкості, ані комфорту! Зась!

Зате металу в ньому тонни й тонни!

Цей «білорус» гордиться, ніби князь –

Бажає, мабуть, трону і корони... –

І дуже довго ганив Трактора Авто,

Паплюжив так, немов зірвався з цепу,

А як у раж ввійшов і аж запінивсь, то

В багнюку він потрапив серед степу.

І смикався, й ревів, як в череді бугай,

А виїхати так і не зміг до ночі.

- Підіть, - гукає, - кличте Трактора, нехай

Рятує. Я перепросити хочу.

-----

Автомобіль «Рено» помилку зрозумів

І вибачення в трактора просив.

Серед людей чимало ж безпардонних

(Частіше тих, що лазять перед троном),

Котрі, попавши навіть у багнюку,

Ведуть себе, мов капосна свинюка.