ВЕЛИКА КАКА,
або
ЩО НАС ЧЕКАЄ СЬОГОДНІ!
А ЗАВТРА?
Олег ЧОРНОГУЗ
ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ
Почну здалеку. Почну з імперії, щоб перейти до постколоніальної держави, яку імперія через свою агентуру і новітніх батуринських носів, тобто зрадників (типу Колісниченка – Литвина- Симоненка) виношує стратегічні плани будь-якою ціною повернути втрачені території в лоно імперії. Сьогодні ці манкурти: коритники, капустоїди стецькомислителі, блощиці, які перестрибують постійно з охололої постелі у більш теплу здають по частинам уже для них не Батьківщину - території, а котрій вони народилися, яку тепер „новітній московський цар" Путін називає „просто територія" подарована ним народові, для якої той народ нібито придумав штучну назву - Україна. Вони продають свою територію, яка не стала та й не була для них Вітчизною.
Сьогодні ці батуринські носи за порадою свого сюзерена, колонізатора, продають цю „територію" поки що в роздріб(розділяй і владарюй), щоб завтра продати її оптом. Разом з народом, а отже, з нами. Продати у неволю, щоб ми уже не народжувалися вільними людьми, а знову рабами. Продають, щоб остаточно знищити Україну і знову віддати її в руки свого споконвічного ворога, який вічно улесливо і цинічно сам себе називає „братом". Батуринські носи(віднині вони називатимуться –уманськими носами під абревіатурою КАКА - Колісниченко- Ківалов- два „ка") зраджують де-факто не тільки нашу, не їхню Україну, а свою рідну матір зрадливо усміхаючись, освідчуються їй в своїй синівській нібито любові, щоб будь – якою ціною(навіть ціною зради) утриматися на політичному плаву. Вчорашні раби...
А втім, я обіцяв кілька аксіом про імперію, яка знову хоче затягти( якщо вже не затягла)в своє ненаситне, всепожерливе лоно свого вчорашнього васала.