НОВА РЕКЛАМА

В телевізорі цікава
З'явилась реклама —
Щось шепоче і п'є каву
Наряджена дама.
Чоловік же з мокрим чубом
До неї гукає:
"Де мої шкарпетки, люба?"
І штани шукає.
Може, у важливих справах
Кудись поспішає...
Ну а жінка смокче каву,
Себе утішає.
Ця реклама б'є по нервах,
Думки навіває:
І які ж на світі стерви
Між красунь бувають!
 

ТРЕНУВАННЯ

Гнат не значився й за очі
Серед штатних випивох.
А недавно серед ночі
В хату вповз на чотирьох.
Весь пом'ятий, мов тварюка,
У соломі і в багні.
Чи то хлипа, чи то хрюка
Він пояснення жоні:
- Вибач, люба, "відірвались",
Нализались, мов дурні, -
Це ми з кумом тренувались
Проводжати рік Свині.


САДОМАЗОХІЗМ ПО-УКРАЇНСЬКИ

Чоловік розповідає 
Другові в пивбарі:
- Вчора жінка зустрічає
Мене в пеньюарі.
Чимось тіло намастила -
Звабливе і грішне,
Як русалка, розпустила
Волосся розкішне.
На килимі серед хати
Стала, мов артистка: 
"Хочу я кохатись, як
Садомазохістка".
А затим - скида сорочку
І ледве не плаче,
Й подає мені шнурочка, -
Налигача наче.
І так глибоко зітхає,
Заглядає в очі.
"Ну зв'яжи мене, - прохає, —
І роби, що хочеш".
- Ну а далі? - стрепенувся
Друг, забувши пиво, -
Садомазохізм відбувся
І що то за диво?
- Я тугесенько, чин-чином
Зв'язав істеричку,
Вудки взяв у комірчині
І пішов на річку.


ЧОМ ТРАДИЦІЇ ЧУЖІ 
УПОДОБАЛИ БОМЖІ?

Ми колись змагались у труді, 
Будували БАМи і ракети. 
А сьогодні ходять молоді –
Пивом запивають сигарети.

І не дивно, бачите, воно, 
Бо були - і в тім життєва драма: 
Нашим вихователем - кіно, 
А у них - лише телереклама.

Тож прийшли традиції чужі –
Нездорові й зовсім некультурні. 
Раді їм хіба що лиш бомжі, 
Що пляшки знаходять в кожній урні.

Пошесть ця не знає нині меж, 
Мов пташиний грип, вона вразлива. 
Модно і освідчуватись теж 
Під цигарку, між ковтками пива.

Як в обнімку з пляшкою ходить 
І курінням убивать коріння, -
Хто ж державі зможе народить 
Радісне й здорове покоління?

Бо ростуть із телеглядачів 
Імпотенти молоді та ранні. 
Чи не час уже зазивачів 
Витіснить з бігбордів і екранів?


ДОКИ ВЛАДНІ СВАРЯТЬСЯ ГІЛКИ –
ОБДИРАЮТЬ НАС МЕТКІ ДІЛКИ

Облапошують і села, і міста,
Бо ж на них нема, як мовиться, хреста.
Чи ж для того обирали владу ми,
Щоб тарифи так злетіли до зими?
А вода, яку качають із Дніпра,
Наближалася у цінах до ситра,
Наче ми живем в пустелі Каракум.
Дорогі також пальне й електрострум.
Тільки ж влада від проблем наших втіка -
То конфліктів, то консенсусів шука.
Коаліції і партії у нас
Захопили уже весь медійний час.
Хто ж почув занепокоєння слова:
Чим топити буде в зиму удова?
Чи згадав хоч раз телеекран
За що купить собі ліки ветеран?
Де ті круглі чи овальні є столи,
Де б "гілки" урешт змиритися могли?
Як підніжки одне одному давать -
Може, годі вже країну мордувать!
 
 
КОЛИСЬ ЧУЖИХ ЗАГАРБНИКІВ ПРОГНАЛИ, 
АБИ ТЕПЕР З'ЯВИЛИСЯ СВОЇ?

Селяни наші не ховають вила
Ні влітку, ні зимової пори,
Бо ще надума котрась вража сила
Відняти в них комбайни й трактори.
Настали демократія і гласність,
Та рейдерів нова з'явилась рать.
Комусь у око впала ваша власність,
То можуть враз до рук її прибрать.
Не допоможуть "беркути" й "омони",
Ні депутатів бойовитий взвод, -
Бритоголових наймані загони
Захоплять ринок, банк, рудник, завод.
З яких боліт з'явилося це "кишло"?
Феміду якось совість не гризе.
Ще й, часом, із закону робить дишло.
На котрім цим загарбникам везе.
Дивуються солдати Перемоги,
Такі спостерігаючи бої.
Чи ж зайд колись побили задля того,
Аби тепер з'явилися свої?
Хто ж відсіч дасть сучасним окупантам?
Хто водить банди рейдерів у бій?
Коли ж держава стане вже гарантом,
Щоб вилами виносить з хліву гній?


ПРО ШКІДЛИВІСТЬ ІНОЗЕМНИХ СЛІВ
 
- Що означає вигук "вау!"? - запитує матір десятилітня донька.
— По-нашому це буде "тю!"

Ледь із-за столу гість поважний встав 
Із животом, як у вельможі з Бірми, -
Начальник райземвідділу — й сказав 
На вухо президенту агрофірми:
- Чудову зустріч день мені послав -
Прийом такий достойний компліменту,
Але для чого ваш завгосп поклав
В багажник "БМВ" рулон брезенту?
- Шановний! Що ви кажете таке?!
Я ж наказав вручити Вам презента!
За виховання вибачте сільське —
Я в Вас не хочу мати опонента! 
Завгосп не всі ще модні зна слова, 
В освіті відчуваються проріхи. 
До того ж трохи ще й недочува –
Дістане ж він од мене на горіхи! 
...Вже перед тим, як за поріг піти, 
Районний гість сказав повчально-грізно:
- Нам рідну мову треба берегти!
А цю помилку виправить не пізно.
І не вживайте іноземних слів,
Вони народу нашому противні,
Якби сказали "долари" чи "гривні" -
То й дурень би останній зрозумів!
 

ЗНАЙШЛИ У КАПУСТІ 

- Вчора з кумом я на дачі
Добряче напився,
Що сьогодні вранці наче 
На світ народився.
- Що, так гарно на похмілля? -
Сусіда питає.
- Все болить від того зілля -
Спасіння немає!
А найбільш - душевні муки... 
Соромно й при згадці –
Бо знайшли мене онуки 
В капустяній грядці.