ГУМОРЕСКА

Сват і я – одного тіста:
Крісло він посів міністра,
Я – заступника його.
Люди ми не випадкові –
Вдвох керуємо чудово –
Справи наші ого-го!

Бувальщина

Пилип ЮРИК

Олександр Зайвий, член Національної спілки письменників України, був чудовим поетом і неперевершеним дотепником. Але в рідному селі, де, навіть за твердженням Біблії, не може бути власних пророків, на нього багато хто дивився спогорда. Мовляв, що той поет із його, нехай навіть прекрасними віршами? Завжди у скруті! А я ось тут (це було у брежнєвські часи) і хату маю, і корову, і мотоцикла, і на стіл є що поставити...

Петро РЕБРО

ПИЛИП НЕ З КОНОПЕЛЬ

(Замість передмови

до збірки Пилипа Юрика "Даремний переляк")

Знають всі поважні люди

(Навіть лях і турок),

Що в Томаківці славетній

Мешка Пилип Юрик.

НАРЯД

Пилип ЮРИК

Бригадир Іван Гичка завжди ретельно перевіряв наряди, складені молодим обліковцем Петрусем. І часто-густо брався за голову: там – стільки помилок і плутанини, що розібратися в них міг хіба що цілий загін економістів. Начальник щоразу лаявся так, що на деревах листя всихало. Учорашній десятикласник Петько сидів у своєму кабінетику, чув це й червонів, наче дівка на виданні. Та раптом почув, що бригадир не лається, а регоче.