Золотий фонд української поезії- ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЛЕБЕДИН,читає Олександр Биструшкін

 
 

Золотий фонд української поезії- ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Банкет у Лисянці читає ОЛЕКСАНДР БИСТРУШКІН

 
9 ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Банкет у Лисянці читає ОЛЕКСАНДР БИСТРУШКІН
 
Бенкет у Лисянці: Ґонта й Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («Кари ляхам, кари!»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — розвиток подій. Смеркалося. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Ґонта з Залізняком Люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють Отак курить. Гнилий Тікич Кров'ю червоніє Шляхетською, жидівською; А над ним палають І хатина, і будинок; Мов доля карає Вельможного й неможного. А серед базару Стоїть Ґонта з Залізняком, Кричать: “Ляхам кари!
Детальніше...

Золотий фонд української поезії ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ( частина сьома)

 

Золотий фонд української поезії ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА- ТРЕТІ ПІВНІ . читає ОЛЕКСАНДР БИСТРУШКІН

7. У поемі ГАЙДАМАКИ Тарас ШевченкО  прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна спроможна стати самостійною дер­жавою, що її історія триває, що українцям потрібно вчитися у гайдамаків во­лелюбності, набувати почуття національної гідності, громадянської мужності. Головним героєм поеми є повсталий народ, про що свідчить і сама її назва — «Гайдамаки». Усі дії гайдамаків спрямовані на досягнення єдиної мети — звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем своєї землі, долі. Безжально зни­щуючи всіх гнобителів, гайдамаки були мужні й непохитні в збройних супе­речках з ворожим військом. Щоправда, цих сутичок в поемі показано мало, бо Т. Шевченко всю увагу зосередив на відображенні почуттів і настроїв народ­них мас, що надає творові глибокого ліризму.

Детальніше...

Золотий фонд української поезії- ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА-"Червоний банкет" читає ОЛЕКСАНДР БИСТРУШКІН

8 ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА-"Червоний банкет" читає ОЛЕКСАНДР БИСТРУШКІН

Новаторство Т. Шевченка у поемі “Гайдамаки” Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне. Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного. Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Детальніше...

Золотий фонд української поезії ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ( частина ЧЕТВЕРТА)

 
ПРОДОВЖЕННЯ...Золотий фонд української поезії ГАЙДАМАКИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ( частина ЧЕТВЕРТА) читає Олександр  Биструшкін..
Детальніше...