ТАК КОРОТКО,ОБРАЗНО ТА СИЛЬНО ПИСАВ КОЛИСЬ ВАСИЛЬ СТЕФАНИК, А ЗАРАЗ ТАКУ РАДІСТЬ НАМ ДАРУЄ МИКОЛА ПЕТРЕНКО

-Петро Олар- кінорежисер упорядник електонної версії книг: (картина Олега Шупляка)

Ліричні притчі  ЧИТАЄТЬСЯ – ЯК ДИХАЄТЬСЯ!. Микола Петренко – «ТАМ, ДЕ ВОЛЯ. Ліричні притчі». Вражаючої сили письмо. Філософське, глибоке, просвітлено-класичне. Скільки мудрості, краси, дива! Яка глибина, ясність і прозорість мислення. Читається – як дихається. І при  тому засвічується душа – ось що потрясає. Все ХХ ст. в ньому, все життя письменника, якому за 90, і позаду така драматична доля. У стислій, пів сторінковій мініатюрі автор вміщує так багато, що вона справляє враження широкоформатного  епічного полотна. Загадка таланту. І головне – спонукає до глибокох розмислів, навіває певний настрій, який, здавалося, може навіяти одна тільки музика. Ці новели не загубляться і в антології світової міні-новели, яка неодмінно колись вийде, бо першокласних імен тут не забракне, позаяк письменники багатьох країн все більше тяжіють до лапідарного мозаїчного письма.-                                            Петро Сорока (Лист, із фейсбука)

Микола Петренко вперше постукав в моє серце, коли йому було вже 94 роки. Саме так, один вірш надрукований на його сторінці в соціальній мережі, не залишив мене байдужим до цього вийняткового таланту, неймовірного люблячого життя та світ людини, яка пройшла пекло концтаборів, щоб жити на цій Богом даній українцям землі. В житті ми ходили паралельними стежками, дихали одним повітрям, задивлялись можливо на одних і тих красунь полтавчанок чи львівянок, маємо і тут і за межою вічності багато спільних знайомих, а головне творимо і розуміємо, що це потрібно, бо інакше Земля стане гіршою, Ось так коротко представляю Людину, Творця, Поета і дідуся який пише казки для дітей і дорослих людей... Прочитай і рекомендуй ближньому.