Ювілей

Володимиру Магару - 110


Віра СЕРЕДА

 Володимир МАГАР
 5 липня виповнюється 110 років великому Майстру сцени, народному артисту Радянського Союзу Володимиру МАГАРУ. Він був засновником і протягом 35 років очолював Запорізький музично-драматичний театр, який сьогодні по праву носить його ім'я.

Вистави "Маруся Богуславка" Михайла Старицького, "Украдене щастя" Івана Франка, "Щорс" Юрія Дольд-Михайлика, "Богдан Хмельницький" Олександра Корнійчука, "Де тирса шуміла" Анатолія Шияна, "Майська ніч" Миколи Гоголя та інші, поставлені цим режисером, увійшли в золотий фонд театральної історії. А ще він був неперевершеним майстром масових сцен.
Детальніше...

Нові видання

 

Лунає сміх козацький, неповторний 

з уст кошового запорозького Ребра

 Лунає сміх козацький, неповторний з уст кошового запорозького РебраПилип ЮРИК

Стався новий вибух реготу запорожців - в одному з київських видавництв ("ФОП Стебеляк О.М.") побачив світ солідний том "Козацькі жарти" в чудовому оформленні художників Софії Григор’ян і Людмили Лук’яненко. У 16-ти розділах книги висвітлюються різні грані бурхливого життя-буття наших славних предків - звичайно, крізь призму сміху. Це - воістину феєрверк іскрометних козацьких дотепів і оптимізму, бо, за переконанням автора - Петра Ребра - саме на цих крилах Україна лине в майбуття. Більше того: "Якщо Запоріжжя жартує, Вкраїні і чорт не страшний", - запевняє він.
Як відомо, потомствений запоріжець, один із найпопулярніших нинішніх сміхотерапевтів Петро Ребро вже багато років "спеціалізується" на козацькому гуморі. Свого часу в літературу його благословили класики вітчизняного красного письменства Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко, а також батько українського гумору Остап Вишня, який особливо захоплювався колоритним "козацьким" прізвищем поета. Очевидно, під їхнім впливом Петро Ребро ще в першій своїй збірці "Заспів", звертаючись до славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького, питав: "Чи не ти йому прізвище дав, пам’ятаєш, коли з шляхтою в битві ребро він собі поламав?" 

 

Детальніше...

Звичаї та обряди

 

Не бійся, Купало! Не все ще пропало!

 

Пилип ЮРИК, Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ (фото)

 

На багатьох телеканалах нещодавно показали паломництво до Стоунхенджу в день літнього сонцестояння. Йшли туди потомки друїдів, неоязичники, християни, просто зіваки. Бо чітко знають англійці - саме цього дня сонце має найкращу енергію, особливо при заході та сході. Британці свято бережуть давні звичаї й традиції своїх предків. 

Праукраїнці ж колись, у найдовший день літа, відзначали свято Купала, яке пізніше, через кілька тисячоліть, стало християнським Івана Купала й святкується за юліанським календарем сьомого липня. Цьому народному празнику пощастило більше, ніж іншим – він описаний у багатьох історичних джерелах, збереглися й прадавні обрядові купальські пісні. 

Сонце на Купала знаходиться в найвищій точці (в куполі). Колись Леонід Якубович у програмі “Поле чудес” запитував, що означало слово Купало в давньоруській мові. Відповідь була “жар”. Хоча більшість дослідників сходяться на тому, що походить воно із санскриту, де означає “коло паляще”.  

Детальніше...

Незабутні


Окрилений чудовими піснями, Назарій сам писав вірші й полюбляв грати в більярд

 

Віра СЕРЕДА


Назарій Яремчу30 червня минає 15 років, як перестало битися серце прекрасної людини, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Назарія Яремчука. Митця пам’ятають у різних куточках України й далеко за її межами.

Люди творчі часто пишуть вірші для душі, просто «для себе». Саме поезія може висловити найсокровенніше, найпотаємніше. До таких духовно багатих натур належить і незабутній Назарій Яремчук.

 

Детальніше...

Ірина Гресик

Центр Всесвіту в її картинах 


Віра СЕРЕДА

 

                                                                                                                                                                                                                          Центр світу в давнину уявляли жовтим або золотим: це символ вічного вогню, в який усе повертається і з якого все походить. Із координатами Світового дерева пов’язані не лише основні небесні символи, але й кольори.

(„Українська міфологія”, Київ, „Либідь”, 2002, с.472). 

 

Художниця Ірина ГресикІрина Гресик – представниця сучасного українського образотворчого мистецтва, яка майстерно втілює в своїх роботах цілісну систему візуальних знаків і символів, котрими послуговуються в різних образотворчих техніках і жанрах. Як усіх своїх світлих богів наші далекі пращури наділили золотими атрибутами, так і в більшості робіт художниці переважає золотисто-жовта оптимістична гама кольорів.

Закінчила Ірина Дніпропетровське художнє училище, Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва.

Заслужений художник України (2006)

Детальніше...

ТАМАРА СЕВЕРНЮК:

«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»


«ЖИВУ. ЛЮБЛЮ. І ВІРЮ. І НАДІЮСЬ...»Віра СЕРЕДА

Нещодавно книгозбірні центральної бібліотечної системи для дорослих Запоріжжя, Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені Горького й бібліотека Запорізького національного університету отримали в подарунок від буковинської поетеси, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки письменників України Тамари Севернюк близько двох десятків примірників її книжок. Серед них видані нещодавно поетично-сповідальне освідчення «Музика чорної вишні» й книга до 600-річчя Чернівців «О, Чернівці, оаза дивини...» (Чернівці, «Золоті литаври», відповідно – 2009 і 2008), а також декілька книжок минулих років – твори для дітей середнього й старшого віку «Чисте світло», поезії «І що розп’яте – долюблю» (Чернівці, «Букрек», відповідно – 2005, 2007), «И незачем таиться, и нечего таить…» (Лірика 1974-2004. - Одеса, «Астропринт», 2005), «Зблиски» (Чернівці, 2005), «Дотик безсмертника…» (Поезії. Сторінки щоденників. - Чернівці. 2003), «Спокуса білої пустелі» (Сторінки життя. Поезія. Бібліографія. Архіви. – Чернівці, 2001).

 

Детальніше...