Зміст статті
ЧЕРВ'ЯК
Псує плоди, дивитись гірко.
Черв'як, пройдисвітська натура,
У яблуці, створивши дірку, Сказав:
— Оце архітектура! —
Коли ж рука садівника
Його з огидою знімає,
Він зразу ж нюні розпуска:
— Свободи творчості немає!
ЯЗИКАТИЙ ВЕДМІДЬ
У дзеркалі в ранкову пору
Уздріла Мавпа свій бриднючий лик
І — штовх Ведмедя в бік
(Той саме товкся тут собі на горе):
— Поглянь, Михась, яка потвора!
— Гм... Це ж, Мавпо, Ви.
— Ну-ну, стар...р...рик! —
одрізала суворо, —
Ти думай, що говориш! —
На другий день Мишко зі штату
зник.
Щоб знав, як розпускать язик!
ДУБ І ТІНЬ
При сонечку, при яснім дні
Горнулась Тінь до Дуба:
— Немає більшої рідні,
Як ми з тобою, любий.
А ніч прийшла
Тінь утекла.
Оце і вся вам дружба.
ҐУДЗИКИ
Два Ґудзики зчепились у трамваї.
— Пустіть!
— А я вас не тримаю.
— По-вашому, це я?
— По-моєму, це ви.
— Тоді ви формена свиня.
— Ще й ображає, ти диви!..
— Пусти, кажу, бо вирву з м'ясом!
— Ха! Налякав... Ой-йой, боюсь!..
— Козьол упертий!..
— Ти, пластмаса!..
— Роздухорився, ич, як, гусь...
— Я гусь?
— Ну, а то хто?
— Ану, держіть моє пальто!..
Ну й Ґудзики... Мене одне втішає,
Що між людьми такого не буває...
ЗАСТУПИЛАСЯ
Собака грізно — «гав» та «гав».
— Чого розгавкався, дурило?!
— Та он в калюжі спить Гаврило,
Либонь, з получки перебрав...
Гав! Гав!
Аж тут Свиня озвалась:
— Гонор збав.
Не гавкай дуже!
Він спить не у твоїй — в моїй калюжі.
Тож ні до чого гавкотня.
Що ж, заступилась за «свиню» Свиня.
БАЙКА ПРО РУКИ
Бабусю внук питає:
— Чому, я знати хочу,
Ти Мурчика погладиш —
Він солодко муркоче?
А зустрічі зі мною
Щоразу уникає,
А якщо й погладжу,
То він чимдуж тікає.
Бабуся мовить:
— Руки
У тебе різні, Славо:
Уміє гладить ліва,
Та дуже б'ється права.