Зміст статті
Анатолій Панасович ГАРМАТЮК
Народився 14 січня 1936 р. на Вінниччині в с. Мигалівцях Барського району, в сім'ї вчителів.
Навчався в загальноосвітніх школах на Хмельниччині (с. Хмелівка), Закарпатті (м. Ужгород). Середню школу закінчив із золотою медаллю на Тернопільщині (м. Чортків). Здобув освіту гірничого інженера в м. Києві (політехнічний інститут) та філолога в м. Донецьку (державний університет). Працював із 1958 р. інженером, кореспондентом Донецького обласного радіо, редактором видавництва «Донбас». Переїхавши в 1972 р. до Вінниці, працював у Держстандарті, завідувачем кабінету молодого автора при Вінницькій організації Спілки письменників України і керівником літстудії на підшипниковому заводі.
А.Гарматюк — автор книг гумору й сатири: «Проти шерсті» (1963), «Лисяча наука» (1966), «Інтелігентна Киця» (1969), «Лев у Зайця» (1971), «Нетипові типи» (1977), «Вічний парубок» (1981), «Вундеркінь» (1984), «Веселий залп» (1985), «Дебати й результати» (1987), «Веселі паралелі» (1990), «Дотепні думки житимуть віки» (1990), «Чи є у вас почуття гумору?» (1991), «Гумор різних народів» (переспіви, 1992), «Вибрані твори» (1994), «Чим вимірювати сміх?» (1999), «Привіт, сміхолюби!» (2000), «І сміх, і сльози, і неврози» (2000), «Нескорений сміх» (2003), «Вибрані сміхотвори» (2006), «Усміхніться, люди добрі», (2006); книжки лірики «Неповторна юності пора» (2000); збірок для дітей «Неслухняна лялька» (1985), «Чому півні кукурікають?» (1997); «Кульбаба чи кульдід?» (2007), книги роздумів письменника «Рідна мово моя» (2006), пісенника «Коли душа співає...» (2006), книги «Літературно-журналістським пером »(2007).
Творчість А. Гарматюка відзначена літературними преміями ім. С.Олійника, ім. М.Годованця, ім. С.Руданського, міжнародною премією в конкурсі «Байка-2001».
Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України.
Помер Анатолій Панасович 28 січня 2006 року.