ВЗАЄМИНИ В ЕПІТЕТАХ

Знайомлена. Знайомлений. 
Захоплена. Захоплений. 
Цілована. Цілований. 
Спокуслива. Настирливий. 
Вдоволена. Вдоволений. 
Налякана. Усміхнений. 
Заплакана. Здивований. 
Погрозлива. Наляканий. 
Одружена. Одружений. 
Усміхнена. Засмучений. 
Здивована. Зітхаючий. 
Знервована. Гуляючий. 
Розлючена. Розлючений. 
Розлучена. Розлучений.


НА КУРОРТІ

Молодиця на курорті 
Гнівно брови хмурить, 
Є претензії у неї 
До реєстратури.
— Що у вас тут за порядки? —
Блискає очима. —
Ви ж у номер підселили 
До мене мужчину! — 
Розібрались: тиждень тому 
Справді підселили.
— Чом же, жінко, лиш тепер ви
Про це заявили?
— Бо гадала, що порядний,
Ну, а він — як сич.
Тільки — їжа, телевізор
І хропе всю ніч.


КУРОРТНЕ ФОТО

Один мужчина велелюбний 
Путівки на курорт купив — 
Собі й коханці. У відпустку ж 
Його начальник не пустив. 
«Тоді двох зайців можна вбити, — 
Мужчина вирішив умить. —
Одну — коханці, другу — жінці
Путівки ці розподілить».
За місяць жінка повернулась
Засмагла, свіжа і не зла
Й загальне фото показала,
Яке з курорту привезла.
На ньому вгледів муж коханку,
Спитав:
— А це що за одна?
— Легкої дуже поведінки,
Гуляла не з одним вона. —
На другий день він у коханки
Курортне фото розглядав.
— Що скажеш про оцю особу? —
На власну жінку показав.
— Про цю? Порядна дуже дама,
Була взірцем для багатьох:
Як прибула із чоловіком, 
Так і від'їхали удвох.


ДОСВІДЧЕНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ

У порту південнім нашім — 
Кораблі з усіх світів. 
Є претензії до порту 
В іноземних моряків:
— І великий, і сучасний
Порт ваш, гарний, мов картинка.
Та чому нема, як в інших,
Тут публічного будинку?
Де ж тоді у вас, до слова,
Знана скрізь перебудова? —
І начальникові порту
Власті кажуть: «Збудувать
Заклад цей для іноземців,
Кількість ліжок — двадцять п'ять».
І начальник порту згодом
Радо відрапортував:
— Все готово: дім публічний
На сто ліжок збудував!
— Ми ж на двадцять п'ять веліли...
— Знаю, як на двадцять п'ять!
Зразу ж зателефонують,
Щоб місця забронювать
Для обкому, виконкому, 
Для міліції, профкому... 
Ну, а що тоді я дам 
Іноземним морякам?


ПЕРЕВІРКА

Побувала у Парижі 
Дунька як туристка 
І всіляких надивилась
Див тамтешніх зблизька:
Нотр-Дам, і Лувр, і вежу
Ейфеля величну.
Та найбільш запам'ятала
Виставку технічну.
У японськім павільйоні
Як нову вершину
Фахівці демонстрували
Робота-мужчину.
І усмішки наганяла
На обличчя кислі
Інформація:
«Мужчина
Він у повнім смислі».
— І це можна перевірить? —
Парижанка жвава
Запитала.
Їй сказали:
— Просимо ласкаво! —
І француженку під руку
Вмить узяв галантно
І в свою повів кімнату 
Робот елегантний. 
А коли мадам вернулась 
Через півгодини, 
Задоволено сказала:
— Ух, який мужчина!
— А мені, — спитала Дунька, — 
Можна в ту кімнату? 
Власну думку мати хочу 
Я про експоната... — 
Дали й Дуньці перевірить 
Робота-мужчину. 
Півгодини проминуло, 
Збігла вже й година. 
Фахівці мерщій в кімнату: 
«Що там сталось?» — думка. 
Бачать: робота лупцює 
Розпашіла Дунька:
— Отакий-то ти мужчина,
Як дійшло до діла?!
Недоробок! В нього лампи,
Бач, перегоріли...


БЕЗ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Прошу я об'яву дати 
У вашій газеті 
Так, щоб моя хвамілія 
Осталась в секреті. 
Напишіть, що полюбив би
Добру жінку щиро,
Згодний навіть переїхать
На її квартиру.
Вдовольнити саму строгу
Можу з молодичок:
Я мужчина інтересний,
Без шкідливих звичок.
А під цим поставте номер —
Як мене шукати.
Ну, а вам добавлю дещо —
Так, не для печаті.
Не куру я, хоть із дєтства
Стаж курящий маю,
Бо як курну — навиворіт
Мене вивертає.
Раньше міг я випить літер —
Й ні в одному оці,
А тепер ковтну півчарки —
Зразу колька в боці.
Мав я дєвок цілу купу,
Без брехні добавлю
1, бувало, без любові
Жодну не оставлю.
Та давно ті дєвки щезли,
Лиш якась приблуда
Під готелем ще моргає:
«Є, старик, валюта?»
А якби й була валюта?
Я цим ділом ситий
І валюту в краще діло
Нині б міг пустити.
Тож в об'яві не брешу я
Жодній з молодичок:
Я такий, як вони хочуть —
Без шкідливих звичок.